Справа N2-6503/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ЇМ”ЯМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді - Іващенка В.М.
при секретарі - ПівоваровійН.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ровеньки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовом в якому зазначив, що 22 квітня 2008 року відповідач позичив у нього гроші у сумі 22000 тисячі гривень для лікування своєї дружини , про що написав позивачу розписку. Відповідач зобов’язувався повернути позивачу борг в строк до 01.06.2008 року , але не повернув. Позивач неодноразово просив відповідача виконати свої зобов’язання та повернути борг, але марно. Всі ці дії відповідача привели позивача до душевних переживань. Позивач як пенсіонер віддані гроші в борг і не повернуті в строк під час економічної кризи міг би потратити на свої потреби. Позивач вважає, що діями відповідача його були причинені моральні страждання, які він оцінює в 5000 (п*ять) тисяч гривень. Крім цього позивач вважає, що має право вимагати від відповідача за порушення грошового зобов’язання 3 % річних, що в даному випадку складає 1540 (грн.).
Просить стягнути з відповідача на свою користь: суму боргу в розмірі 28540 грн.; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1540 грн., 5000 тисяч гривень-моральна шкода та судові витрати в розмірі 405 грн 4 3 коп.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи без його участі від відповідача до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим позов задовольнити та ухвалити заочне рішення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно розписки написаної 22.04.2008 року, власноручно відповідачем ОСОБА_2,1974 р.н., мешкаючого в АДРЕСА_1, він взяв у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 22000 тисячі гривень та зобов’язувався їх повернути до 01.06.2008 року (а.с.6)
Згідно квитанції №149 від 20.10.2010 року, ОСОБА_1 сплатив 285 грн. 43 коп. держмита при поданні до суду позовної заяви (а.с.1).
Згідно квитанції №147 від 20.09.2010 року, ОСОБА_1, при поданні до суду позовної заяви сплатив 120 грн 00 коп. інформаційно-технічне забезпечення (а.с.2).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо).
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Сума трьох відсотків річних від суми боргу складе: 1540 грн. (3% : 660грн за 12 міс. і 55грн за 1 місяць)
Відповідно до п.п. 8,9 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної ( немайнової) шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сем”ї чи близких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Суд вважає, що при розгляді справи позивач ОСОБА_1 довів, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода, оскільки він є людиною похилого віку. Позивач як пенсіонер віддані гроші в борг і не повернуті в строк під час економічної кризи міг би потратити на свої потреби. Все це призвело до важких моральних страждань та переживань. Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим з наведених вище підстав.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
ОСОБА_1 проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
З огляду на викладене та керуючись ст.88 ЦПК України, ст.ст. 1046-1049,ст..1052,1167 ГК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -22000 грн. в рахунок відшкодування грошового зобов’язання, 1540 грн. в рахунок відшкодування трьох відсотків річних, 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 285 грн. 43 коп. в рахунок відшкодування судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно – технічний забезпечення розгляду справи, а всього 28540 грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Ровеньківський міський суд протягом 10 днів з дня з дня проголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд, якщо її не було подано.
Головуючий: В.М.Іващенко