Справа № 2-2155/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         «01» червня 2010 року Перевальський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого-судді:                                           Сініцина Е.М.

                        при секретарі:                                               Ловцовій Ю.О.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області

         цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом   до   Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на наступне.

          Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна підвищуватись пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках йому таке підвищення не виплачувалося.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була визнана неконституційною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи на це, установа відповідача сплачувала позивачу з 01 січня 2008 року підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 %, що є на думку позивача, протиправним.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати йому державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії в розмірі не меншому за встановлений ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 травня 2010 року; стягнути з Державного бюджету України на його користь всі судові витрати.

          В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує повністю.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити.

         Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню – частково.

         Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8-10,11,12), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

         Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

         Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними . Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.        

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

         На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

       Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

     Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

     Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

      Відповідно до Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 26-рп/2008 від 27 листопада 2008 року закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

     Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, оскільки зазначені виплати є щомісячними та норми закону не скасовувались та не змінювались.

        Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 6734/02-1-07 від 23 квітня 2010 року позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни /а.с.12/, а тому суд вважає вказані дії відповідача неправомірними.

      Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний  повний  рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20  років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.     Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2007 року у розмірі 380 грн. 00 коп., з 01 квітня 2007 року – 406 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. 00 коп. Установлено, що  для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для  осіб,  які  втратили  працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2008 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі, що діяв в грудні 2008 року, тобто в сумі 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений з 01 січня 2010 року – 695 грн. 00 коп., з 01 квітня 2010 року – 706 грн. 00 коп.

Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється в розмірах: з 01 січня – 695 грн., з 01 квітня – 706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня – 723 грн., з 01 грудня – 734 грн. Відповідно до п. 1 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року Закон набрав чинності з дня опублікування /30 квітня 2010 року/ та застосовується з 01 січня 2010 року.

Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити  30 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу, виходячи з вищезазначених розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Позовні вимоги позивача про нарахування щомісячного підвищення до пенсії за період часу з 01 січня по 31 грудня 2006 року суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству на час їх виплат. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни, відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, а статтю 110, викладено у такій редакції «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету, у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не було прийнято інших нормативно-правових актів, які б скасовували визначене, тому суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити.

    Відповідно до ст. 4 п. 34 Декрету КМУ № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про Державне мито», від сплати державного мита звільняється Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи й організації, тому розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України, та стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 16 грн. 88 коп.

         На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10,11,60,88,213-215, 218 ЦПК України, суд, -

    В И Р І Ш И В :

         позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за вказаний період. З 01 січня 2010 року виплати провадити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат.

 Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області в розмірі 16 грн. 88 коп. (шестнадцать грн. 88 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Головуючий - суддя: