Справа № 2а-3621/10/0524
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Христофорова Б.О.,
при секретарі Хроменкової В.О.,
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -
в с т а н о в и в:
22 листопада 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що так як вона має правовий статус дитини війни, їй повинно, у відповідність до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щомісячно сплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але як стало їй відомо з відповіді відповідача від 18 листопада 2010 року в порушення вказаного вище Закону, відповідач в 2010 році провадив їй нарахування і виплату доплати як «дитині війни» у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530, яка є лише підзаконним актом і суперечить закону, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, а тому посилаючись на наведені обставини просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних неправомірними та зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити їй підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком для непрацездатних з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.
Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, також пояснила що раніше на її користь Кіровським міським судом Донецької області виносилось рішення про визнання неправомірними дій відповідача по виплаті пенсії без підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і вона була впевнена що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, якому вказали на неправомірність його дій, буде діяти в межах закону, тобто виплачувати їй пенсію з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але на початку жовтня дізнавшись, що в 2010 році допомога як дитині війни сплачується їй лише у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, що є порушенням її прав, вона одразу звернулась до суду за його захистом.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заявив клопотання про розгляд справи без його представника участі. Надав письмові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що дітям війни на теперішній час підвищення до пенсії провадилось у розмірі ( з 01 жовтня 2008 року – 49 гривень 80 копійок) встановленому Постановою Кабінету Міністрів «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, що відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26 грудня 2008 року, якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань. Враховуючи, конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України, вважає, що міським управлінням Пенсійного фонду України при визначенні розміру пенсії позивачки було правомірно застосовано вказану вище постанову Кабінету Міністрів України і таким чином, позивачці підвищення як дитині війни виплачується відповідно до чинного на певний час законодавства.
На підставі викладеного вище, вимоги позивачки вважає незаконними та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи і розглянувши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має правовий статус «дитина війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, перебуває на обліку в УПФУ в місті Кіровське Донецької області, та відповідно до довідки № 871/03 від 18 листопада 2010 року, наданої УПФУ міста Кіровське Донецької області, їй у 2010 році щомісячно сплачується підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 49 гривень 80 копійок.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд не приймає доводи відповідача стосовно правомірності застосування ним ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, так як її дія не поширюється на вказані спірні правовідносини, оскільки для розрахунку доплати до пенсії дітям війни за прямим змістом ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" який регулює спірні правовідносини, береться розмір мінімальної пенсії за віком , а не розмір мінімальної заробітної плати.
Крім цього, нормативний акт підзаконної дії, яким є постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на підставі якої позивачці у 2010 році нараховувалось та виплачувало підвищення до пенсії, не може регулювати вказані спірні правовідносини, оскільки вона не відповідає ні ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ні ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», взагалі не приймалася у відповідності з положенням Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» та у його розвиток, а тому суд керуючись ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто діючий на теперішній час ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень, з 01 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень.
З 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року позивачці виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, що менше від розміру встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( січень – березень 2010 року – 695 х 30 % = 208 гривень 50 копійок, квітень – червень 2010 року - 706 х 30 % = 211 гривень 80 копійок, липень – вересень 2010 року - 709 х 30 % = 212 гривень 70 копійок, жовтень 2010 року – 723 х 30% = 216 гривень 90 копійок), тому відповідач повинен за період з 01 січня по 31 жовтня 2010 року здійснити перерахунок пенсії позивачці та провести відповідні виплати з урахуванням сум, виплачених у цей період, а його бездіяльність за зазначений період з не нарахування та невиплати підвищення до пенсії як дитині війни в передбаченому законом розмірі слід визнати протиправними.
Крім цього, суд вважає за необхідне не застосовувати до вказаних спірних правовідносин ст. 99 КАС України, що передбачає застосування шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, так як відповідно до ч. 2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни підлягають задоволенню у повному обсязі .
Керуючись ст.ст.2-15, 41-42, 99, 122-143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області з не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року включно
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року включно з урахуванням сум, виплачених у цей період.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяті днів з дня отримання постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скарга не була подана у строк встановлений КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Встановити строк для подання суб’єктом владних повноважень – відповідачем до суду звіту про виконання постанови в чотири місяця з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: