СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

02 вересня 2024 року                                   м. Харків                                     Справа №922/943/24  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» (вх.№1968Х від 13.08.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у справі №922/943/24 (м. Харків, суддя Кухар Н.М., повний текст рішення складено 25.07.2024),

за позовом ОСОБА_1 , смт Кегичівка, Харківська область,

до 1. ОСОБА_2 , смт Кегичівка, Харківська область,

2. ОСОБА_3 , смт Кегичівка, Харківська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд», смт Кегичівка, Харківська область,

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25.03.2024 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в якій просить перевести права і обов`язки покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 здійснив продаж своєї частки у повному обсязі третій особі, ОСОБА_3 , який не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» і не був ним на момент продажу, а про продаж частки позивач - ОСОБА_1 дізнався наприкінці лютого 2024 року, після вчинення дій відповідачами, і не був повідомлений про це та бажає придбати частку ОСОБА_2 у повному обсязі.

27.06.2024 позивачем подано до Господарського суду Харківської області заяву про уточнення прохальної частини позовної заяви без зміни суті позовних вимог у зв`язку з отриманням від Красноградської районної військової адміністрації Харківської області копії Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Кегичівський агрошляхбуд». А саме позивач просив перевести права і обов`язки покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд», згідно з Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» в розмірі 5,83% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд», номінальною вартістю 8560,00 грн, укладеним 16.02.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області позовні вимоги задоволено повністю. Переведено права і обов`язки покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» (код ЄДРПОУ: 03581931), згідно з Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» в розмірі 5,83% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд», номінальною вартістю 8560,00 грн, укладеним 16.02.2024 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 по справі №922/943/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Кегичівський агрошляхбуд» про зобов`язання вчинити певні дії та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» (вх.№1968Х від 13.08.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у справі №922/943/24 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у належному порядку та розмірі.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№11177 від 27.08.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2024.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 у зв`язку з відпусткою судді Россолова В.В. для розгляду справи №922/943/24 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

У вищезазначеній заяві про усунення недоліків апелянт зазначає про надсилання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 3633,80 грн з метою усунення недоліків.

Разом з цим, як вбачається із поданих документів, скаржником до заяви про усунення недоліків надано повідомлення/квитанцію на сплату судового збору.

Суд вказує, що стаття 6 Закону України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору. Так, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідно до ч.2 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Відповідно до п.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Водночас, доданий апелянтом документ є повідомленням/квитанцією на сплату судового збору та не відповідає вимогам до платіжного документа, зокрема, відсутня дата складання і номер, найменування надавача платіжних послуг платника, підпис(и) платника, сума.

Підсумовуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що доданий апелянтом документ не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, скаржником у визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі №922/943/24 строк, не усунуто недоліки поданої апеляційної скарги в повному обсязі.

Поряд із наведеним, у рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих Радою суддів України, вказано про необхідність виважено підходити до питань, пов`язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 09.11.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №3891-IX).

Відповідно до статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, зокрема, ураховувати, чи вживалися скаржником заходи для реалізації свого права на подання скарги у розумні інтервали часу, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

З огляду на те, що апелянт надав заяву про усунення недоліків, в якій зазначено про надсилання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 3633,80 грн, проте до заяви долучено повідомлення/квитанцію для сплати судового збору по даній справі, з метою уникнення надмірного формалізму, з урахуванням дії воєнного стану, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги. А саме, апелянт повинен надати належні докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз`яснює скаржнику, що згідно з ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 260, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у справі №922/943/24.  

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кегичівський агрошляхбуд» строк на усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.     

3.Повідомити апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

4.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя                                                                                 Р.А. Гетьман  

Суддя                                                                                                       Е.В. Сгара  

Суддя                                                                                                       О.І. Склярук