Справа №  499/57/24

Номер провадження 2/508/278/24

У Х В А Л А

       05 вересня 2024 року                                                селище Миколаївка

       Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., ознайомившись з зустрічною позовною заявою відповідача ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів, про визнання дій протиправними, скасування актів про припинення газопостачання та відновлення газопостачання,

встановив:

06.08.2024 року засобами поштового зв`язку до Миколаївського районного суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_1 у справі № 499/57/24 ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов`язання вчинити певні дії.

Ознайомившись зі змістом зустрічної позовної заяви, суддя дійшов висновку про необхідність залишити її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: сторони були зазначені відповідно до первісного позову (позивач – Акціонерне товариство «Одесагаз», відповідач – ОСОБА_1 ), зустрічна позовна заява не містила відомостей відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: щодо позивача за зустрічним позовом (первісного відповідача) - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; щодо відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним) - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов`язання вчинити певні дії, містилися в 1 (одному) екземплярі, примірник зустрічної позовної заяви з відповідними додатками для відповідача (позивача за первісним позовом) був відсутній; позивачем судовий збір не було сплачено, без зазначення права на звільнення від сплати судового збору та доказів такого права; потребували уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів», надання ним на підтвердження вказаних фактів відповідних доказів, для можливості його звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з вищенаведеним, ухвалою суду від 08.08.2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків зустрічної позовної заяви. Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслано позивачу за зустрічним позовом.

03.09.2024 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку за вхідним номером 3536/24 надійшла ще одна зустрічна позовна заява про захист прав споживачів, про визнання дій протиправними, скасування актів про припинення газопостачання та відновлення газопостачання від ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Одесагаз».

Ознайомившись з вищевказаною заявою, суд прийшов до наступних висновків.

Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Пред`явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. (частина 1) Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. (частина 2)

Як вбачається з зустрічної позовної заяви в новій редакції (вх. від 03.09.2024), сторони зазначені відповідно до первісного позову (позивач – Акціонерне товариство «Одесагаз», відповідач – ОСОБА_1 ), хоча подання зустрічної позовної заяви передбачає зміну статусу сторін відповідно до зустрічного позову.

Окрім того, позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість матеріали зустрічної позовної заяви в новій редакції (вх. від 03.09.2024) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про зобов`язання вчинити певні дії, містяться в 1 (одному) екземплярі, примірник зустрічної позовної заяви з відповідними додатками для відповідача (позивача за первісним позовом) відсутній. Натомість, позивач (за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в якості додатка до зустрічної позовної заяви додає «квитанцію про направлення рекомендованим листом зустрічного позову АТ Одесагаз та опис вкладеного на 2 арк. (для суду)», що свідчить про її самостійне направлення лише копії зустрічної позовної заяви відповідачу без документів, що додані до нього (за зустрічним позовом) в порушення вимог ст. 177 ЦПК України.

ЦПК України не передбачає для особи, яка подає позовну заяву або зустрічну позовну заяву, можливості визначати, які матеріали, що додаються, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби сторона подавала заяву разом із додатками в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такі кабінети, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідною заявою та доданими до неї матеріалами.

Додатково слід зазначити, що зустрічна позовна заява в новій редакції за вх. від 03.09.2024 є відмінною від зустрічної позовної заяви за вх. від 06.08.2024 за змістом заявлених вимог.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви (вх. від 06.08.2024) позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру: «…зобов`язати АТ Одесагаз вчинити певні дії, а саме: згідно Договору № 2/688 поновити газопостачання за адресою АДРЕСА_1 в».

Зі змісту зустрічної позовної заяви в новій редакції (вх. від 03.09.2024) позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру: «Визнати дії АТ Одесагаз протиправними; скасувати акти про припинення газопостачання; зобов`язати АТ Одесагаз за свій рахунок відновити газопостачання за адресою АДРЕСА_1 в».

Таким чином, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 має пояснити суду, чому подала 03 вересня 2024 року ще одну зустрічну позовну заяву, тоді як суд мав уже в провадженні зустрічну позовну заяву схожого змісту, але з іншими вимогами, подану 06.08.2024 року (її суд 08.08.2024 року залишив без руху), та чи слід вважати зустрічну позовну заяву, подану до суду 03.09.2024 року як усунення недоліків зустрічної позовної заяви, поданої 06.08.2024 року (позивачу (за зустрічним позовом) слід чітко зазначити про це при направленні відповідної заяви до суду.

Якщо позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 мала намір змінити попередньо подану зустрічну позовну заяву, суд має розуміти, питання щодо відкриття провадження за якою із них слід розглядати.

У разі зміни попередньо поданої зустрічної позовної заяви, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 слід усунути недоліки зустрічної позовної заяви в новій редакції за вх. від 03.09.2024, відповідно до цієї ухвали, а саме: надання зустрічної позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України; надання копії зустрічної позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З огляду на вказане суд нагадує про обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви (ухвала суду від 08 серпня 2024) слід продовжити на десять днів із дня вручення позивачу за зустрічним позовом цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260 ЦПК України,

постановив:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, встановивши строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана в день її постановлення.

Суддя                                                        Д.С. Банташ