Справа № 951/632/24

Справа № 2/951/238/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2024 року

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., ознайомившись із поданою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про поділ спільного майна подружжя.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Позивач зазначив у позовній заяві ціну позову 112 315 грн.

Згідно з позовними вимогами, що вказані у прохальній частині позовної заяви від 03.09.2024, позивач просить здійснити поділ зазначеного у ній житлового будинку та господарських будівель: сараю, навісу та погребу.

Разом з тим, у долученому до матеріалів позову висновку про ринкову вартість майна – житлового будинку та допоміжних приміщень – сараю, навісу та погребу (висновок складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 ) зазначена інша вартість цього майна. Згідно з вказаним висновком вартість згаданого житлового будинку становить 112 315 грн, вартість сараю – 41 295 грн, вартість навісу – 7360 грн, вартість погребу – 19 152 грн. Отже загальна вартість майна, що підлягає поділу відповідно до позовних вимог, та відповідно до наданого позивачем висновку становить 180122 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).

З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору.

Отже спір між сторонами у цій справі є майновим, однак всупереч пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України вказана позовна заява обґрунтованого зазначення ціни позову не містить, а саме містить дані щодо ціни позову, котрі за грошовим виміром не узгоджуються із долученим позивачем висновком.

Ціна позову має, поміж іншого, значення для правильного обрахування і сплати судового збору, котрий відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» повинен становити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі подальшої зміни позивачем ціни позову слід вирішити питання щодо визначення розміру судового збору відповідно до згаданих положень Закону України «Про судовий збір».

Відтак позивачу слід визначити дійсну вартість спірного майна та вказати ціну позову, надавши докази вартості вказаного майна або зазначити обставини, за яких позивач не може встановити точну ціну позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає її вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання у вказаний в ухвалі строк вимог, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає, складена та підписана 04.09.2024

Суддя                                                                                Р.В. Чапаєв