Єдиний унікальний номер справи 185/4280/23

Провадження № 1-кп/185/349/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

       03 вересня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1

за участі секретаря                                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000761 від 13 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

за участю:

прокурора                                                 ОСОБА_4 (дистанційно),

обвинуваченого                                         ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого–адвоката         ОСОБА_5 (дистанційно)

В С Т А Н О В И В :

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 18 вересня 2024 року, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на її думку, не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, суд приходить до наступного висновку.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні судового засідання для допиту свідка та обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, судом враховується, що ризики, передбачені ст.177 КПК України встановлені під час застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; здійснювати вплив на свідків, допит яких планується судом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також , ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Під час розгляду питання щодо продовження на стадії судового розгляду ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом знову вивчалась можливість застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, якого під час досудового розслідування було оголошено у розшук та було затримано на підставі наданого слідчим суддею дозволу на затримання з урахуванням вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, він обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, що згідно обвинувального акту було вчинено в умовах воєнного стану. Тому є підстави вважати, що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, приймаючи до уваги невідворотність можливого покарання, яке йому загрожує за скоєння тяжкого кримінального правопорушення, а тому, суд продовжує вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та продовжує останньому на стадії судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини, тяжкість та суспільну небезпеку, інкримінованого обвинуваченому злочину, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також на підтвердження існування ризику переховування від суду свідчить той факт, що ОСОБА_3 під час досудового розслідування було оголошено у розшук та було затримано на підставі наданого слідчим суддею дозволу на затримання, що підтверджено відповідними письмовими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, зокрема, протоколом обшуку та протоколом затримання.

Крім того, територія Ізюмської міської територіальної громади Харківської області, де зареєстрований ОСОБА_3 , включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), що ускладнює контроль за процесуальною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 , та значно збільшує зазначені ризики.

Суд зазначає, що наявність у обвинуваченого місця проживання, не є беззаперечною підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і ризиками визначеними ст. 177 КПК України

Суд вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення судом питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який не виявлено.

Збереження обґрунтованої підозри є обов`язковою умовою продовження тримання особи під вартою.

Обвинувачення ОСОБА_3  не змінено. 

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 ,обставини вчиненого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд керуючись положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 31 жовтня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1