ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року                                                        м.Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., захисника Третьякової Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Третьякової Я.Ю. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2024 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.204-1 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 гривні.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.

На вказану постанову захисник Третьякова Я.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Вважає, що постанова районного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 здійснював спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено , які саме дії ОСОБА_2 скоїв з метою здійснити спробу перетину кордону.

Стверджує, що в протоколі немає доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діяли спільно в складі групи.

Таким чином, вважає, що в матеріалах справи не міститься достатньо доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Крім того, заявила клопотання про поновлення строку, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи у суді та не отримував копію постанови за результатами розгляду справи.

Обставини, встановлені Судом першої інстанції.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 05.07.2024 року о 17 год. 50 хв., діючи в складі групи осіб разом з ОСОБА_3 , на напрямку 809 прикордонного знаку,

____________________________________________________________________

ЄУНСС 715/2321/24                                Головуючий в І інстанції: Маковійчук Ю.В.

Номер справи 33/822/556/24                        Суддя-доповідач: Марчак В.Я.

на території Кам`янецької ОТГ Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України. Був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час руху в бік кордону на відстані 300 метрів до лінії державного кордону.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги cт. cт. 9. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777 –XII, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 статті 204-1 КУпАП.

Позиції учасників апеляційного провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча про час і дату апеляційного розгляду був належним чином повідомлений.

Захисник підтримала клопотання про поновлення строку та подану апеляційну скаргу, не заперечила проти здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його права при цьому не будуть порушені, а тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

Мотиви Суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У своїй постанові районний суд вказав, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив та не просив відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи не міститься підтвердження того, що судом першої інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи у Глибоцькому районному суді Чернівецької області.

Таким чином, судом першої інстанції не вжито належних заходів для виклику в судове засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав згідно ст.268 КУпАП.

Тому з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та права на захист шляхом надання можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених цією статтею.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується наявними у справі та дослідженими доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №138952 від 05.07.2024, із якого вбачається, що 05.07.2024 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 , діючи в складі групи осіб разом з ОСОБА_3 , на напрямку 809 прикордонного знаку на території Кам`янецької ОТГ Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України. Був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час руху в бік кордону на відстані 300 метрів до лінії державного кордону.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги cт. cт. 9. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777 –XII, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 статті 204-1 КУпАП (а.с.1).

Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються також протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 05 липня 2024 року (а.с.2).

Протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, підписані уповноваженою особою та ОСОБА_1 без зауважень.

Крім того, з наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній визнає, що мав намір спільно із ще одним чоловіком незаконно перетнути державний кордон, однак був затриманий працівниками прикордонної служби. Письмові пояснення підписані особисто ОСОБА_1 та сумніву у достовірності не викликають (а.с.5).

Також в матеріалах справи наявні рапорти інспекторів прикордонної служби з довідкою про опитування двох затриманих осіб на ділянці всп «Порубне» віпс «Біла Криниця», які додатково підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях ОСОБА_1 (а.с.6-9).

У своїй апеляційній скарзі захисник посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та на відсутність доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 .

Разом з тим, апелянт жодним чином не спростовує, надані ОСОБА_1 письмові пояснення, в яких він повністю визнає вину, захисник також не зазначає інші причини перебування ОСОБА_1 в прикордонній смузі за 300 метрів від лінії кордону, аніж спроба незаконного перетину.

Відповідної інформації не надано і захисником в судовому засіданні апеляційного суду.

Посилання апелянта на відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, оскільки відсутні докази, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діяли спільно в складі групи є безпідставними та спростовуються письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було затримано за 300 м від лінії державного кордону України, в прикордонній смузі, для знаходження у якій потрібен відповідний дозвіл, згідно п.7 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 року № 1147 (зі змінами №1292 від 07.12.2023 року).

З матеріалів справи встановлено, що такого дозволу у ОСОБА_1 не було, що свідчить про умисел на здійснення незаконного перетину державного кордону.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 має будь-які законні підстави перебувати у прикордонній смузі, захисником не було надано.

Таким чином, доводи захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП оцінюються як необґрунтовані та такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

На переконання апеляційного суду, наявні у справі докази є належними, достатніми, послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

       Отже, за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що районний суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив наявні у справі докази і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у справі немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Третьяковій Я.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду                                                В.Я. Марчак