Справа № 136/1671/24

провадження №1-кп/136/60/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року                                         м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025060000068 від 22.08.2024 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобильня, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, не має судимості, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 21.08.2024 близько 22 години 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 знаходився у будинку своєї знайомої ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно розпивали алкогольні напої з ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_5 . В цей час до будинку зайшов ОСОБА_2 , який розпочав спілкування з ОСОБА_3 . В ході розмови між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння шкоди здоров`ю, наніс ОСОБА_3 два удари кулаком правої руки в область обличчя та у подальшому вхопивши його за верхній одяг, вивів того на вулицю, де наніс йому ще декілька ударів, від яких ОСОБА_3 впав на землю.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 підійшов до лежачого ОСОБА_3 та продовжив наносити йому численні (понад два, точної кількості не встановлено) удари ногами в область тулуба та голови до того часу, поки свідки події не припинили його протиправні дії.

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 145 від 27.08.2024 належать до легких тілесних ушкоджень.

Такі дії  ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчинення кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 також надав письмову згоду про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої ст. 381 та ст. 382 КПК України.

Суд, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до  ст. 12 КК України  відноситься до категорії кримінальних проступків, за місцем проживання характеризується негативно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, не має судимості.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до  ст. 66 КК України, є щире каяття щодо вчиненого ним кримінального проступку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального проступку, особи винного, наявність обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який є особою молодого, працездатного віку, отож спроможний заробляти, тому вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень  буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді штрафу.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення даного кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 65, 125 ч.1 КК України, ст.ст. 368, 374, 381, 382, 394, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя                                                                 ОСОБА_7