Справа № 2-1410/10 р.

У Х В А Л А

Іменем  України

13 грудня 2010 року   Солом’янський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді- Букіної О.М.

при секретарі –Дімаковій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Київський науково-дослідного інституту гідро приладів», директора інституту ДП «Київський науково-дослідного інституту гідроприладів»- ОСОБА_2, Первинної профспілкової організації «Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів» в особі профспілкового комітету науково-виробничого об»єднання «Славутич», первинної профспілкової організації «Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів» в особі- Голови профспілки ОСОБА_3 про  визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів порушень   та відшкодування моральної шкоди завданих неправомірними діями,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою суду  від 01.11.2006 року  позовні вимоги ОСОБА_1  були роз»єднані, виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів, директора інституту ОСОБА_4, начальника відділу охорони праці та зарплати ОСОБА_5, начальника науково-дослідного відділу інституту ОСОБА_6, начальника бюро кадрів ОСОБА_7, генерального директора державного науково-дослідного інституту, колегіального органу ПКНВО “Славутич”, виконуючого обов”язки НВО “Славутич”  визнання бездіяльності неправомірною   в самостійне провадження.

В судовому засіданні 24.11.2010 року позивачем подано заяву про збільшення та уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.11.2010 року позивачу було надано строк у три дня з моменту отримання копії ухвали суду на усунення недоліків поданої позовної заяви від 24.11.2010 року в порядку ст..207 ЦПК України.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання , в якому позивач просив продовжити  йому строк для усунення недоліків, оскільки наданий йому строк відповідно до ухвали суду від 24.11.2010 року є недостатнім для виконання вимог зазначених в даній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 02.12.2010 року позивачу було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви строком до двох днів, з урахуванням вимог ст. 121 ЦПК України.

10.12.2010 року на адресу суду від позивача надійшло чергове клопотання  про продовження строку на усунення недоліків первісної позовної заяви , обґрунтування правової позиції та уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що йому необхідно додатковий час.

Ознайомившись з поданим клопотанням позивача, вислухавши думку представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає їй строк для усунення недоліків. Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

    Відповідно до ст.73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом  або судом,  за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження  пропущеного  строку
вирішує  суд,  у  якому  належало  вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи  доказ.  Про  місце  і  час розгляду  цього питання повідомляються особи,  які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з  клопотанням  про  поновлення  чи  продовження строку  належить  вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивача, ухвалою суду від 24.11.2010 року ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви щодо пред’явленого позову про визнання дій неправомірними.

Як вбачається з пояснень позивача та поданих ним клопотань, останній не може визначитися зі змістом позовних вимог та обґрунтувати свою позицію в даній справі.

В судовому засіданні позивач неодноразово просив надати йому час для уточнення позовних вимог, оскільки йому необхідно ознайомитися з матеріалами справи та визначитися з належними сторонами у справі, обґрунтувати позовні вимоги та інш., про дані обставини свідчить клопотання позивача від 17.02.2010 року, 16.03.2010 року, 13.05.2010 року, 20.07.2010 року, 14.09.2010 року .

Враховуючи те, що ухвалою суду від 02.12.2010 року позивачу було продовжено строк  до 2- днів, з урахуванням вимог ст..121 ЦПК України, ту обставину, що у позивача починаючи з 24.11.2010 року по 13.12.2010 року було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду, в т.ч. скористатися правовою допомогою, суд не знаходить підстав для задоволення поданого ОСОБА_8 клопотання від 10.12.2010 року про подовження терміну для усунення недоліків.

Судом встановлено, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час та не знаходить свого вирішення, призначалась до слухання неодноразово.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не заявились в судове засідання без поважних причин.

Встановлено, що 24.11.2010 року судове засідання було відкладено за клопотання позивача до 02.12.2010 року на 10-00 год., проте , позивач в судове засідання в призначений час не з’явився.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з’явився до суду з запізнення, а тому судове засідання було відкладено до 13.12.2010 року, у зв’язку з неявкою позивача та задоволенням клопотання позивача від 30.11.2010 року.

Проте, в судове засідання призначене на 13.12.2010 року позивач повторно не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його особистою розпискою.

10.12.2010 року Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи та призначення після 20.12.2010 року, оскільки він повинен бути присутнім 14.12.2010 року, як представник  в Якимівському районному суді Запорізькій  області, а тому він не може бути присутнім в судовому засіданні призначене на 13.12.2010 року по даній справі.

Суд вважає, що повторна неявка позивача в судове засідання призначене на 13.12.2010 року не може вважатися поважною.

Суд вважає, що у позивача була можливість з’явитися до суду на розгляд даної справи 13.12.2010 року на 09-00 год., оскільки з поданого клопотання позивача вбачається, що позивач , як представник сторони,  повинен був бути присутнім в Якимівському районному суді Запорізькій  області лише 14.12.2010 року, а тому останній мав об’єктивну можливість з’явитися до суду на розгляд власної справи, яка призначена на 13.12.2010 року на 09-00 год..

В судовому засіданні судом було з’ясовано можливість розглядати справу у відсутності позивача на підставі наявних матеріалів справи, проте представник відповідача зазначила, що розгляд справи у відсутності позивача є неможливим, оскільки вона як представник відповідача, не розуміє, що конкретно просить позивач, яку конкретну позовну заяву він просить розглядати. Самостійно  визначити позовні вимоги та яку конкретно позовну заяву позивача  необхідно  розглядати вона не може, оскільки це обов’язок позивача, який також повинен висловити свою думку щодо заявленого позову.

Зазначила, що обставини якими позивач обґрунтовує позовні вимоги є непослідовними , суперечливими та потребують додаткових пояснень позивача, оскільки позивачу було відмовлено в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому вважає, що розгляд справи у відсутності позивача  є неможливим.

Як вбачається з викладеного вище та наявних матеріалів справи, позивач не може визначитися зі змістом заявлених позовних вимог та їх обґрунтувати, внаслідок чого неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому додаткового часу для належного оформлення позовної заяви, уточнення та обґрунтування позовних вимог, в тому числі,   і на використання  свого права на правову допомогу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що розгляд справи у відсутності позивача є неможливим, оскільки суд позбавлений можливості самостійно визначитися з заявленими позовними вимогами позивача, який протягом тривалого часу не може визначитися з правовою позицією, заявленими позовними вимогами та підставами в їх обгрунтування.

Крім того, судом враховано також ту обставину, що позивач подавши клопотання про відкладення розгляду справи, своєї згоди на розгляд справи у його відсутності не надавав, вважаючи свою явку в судовому засіданні необхідною.

За таких обставин суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1  без розгляду, у зв»язку з повторною неявкою позивача в судове засідання та відсутності поданої заяви про розгляд справи без позивача.

Керуючись ст. ст..73, 207 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Київський науково-дослідного інституту гідро приладів», директора інституту ДП «Київський науково-дослідного інституту гідроприладів»- ОСОБА_2, Первинної профспілкової організації «Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів» в особі профспілкового комітету науково-виробничого об»єднання «Славутич», первинної профспілкової організації «Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів» в особі- Голови профспілки ОСОБА_3 про  визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів порушень   та відшкодування моральної шкоди завданих неправомірними діями,- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: