Справа № 2-4315\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

          09 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

 головуючого судді      Виниченко Л.М.

 при секретарях           Гічко Ю.М., Суддя А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб, вказуючи, що сімейне життя з відповідачем не склалось з причин несумісності характерів та різних поглядів на життєві цінності, внаслідок чого виникали суперечки та сварки, врешті відповідач за власним бажанням в липні 2008 р. пішов із сім»ї. З цього ж часу однією сім»єю не проживають. Подальше збереження шлюбу з відповідачем не можливе, так як суперечитиме її інтересам.

Просить також стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, 2008 р. н., в розмірі 1000 грн. щомісячно з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття. Син проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач відмовляється добровільно сплачувати кошти на утримання дитини, постійного офіційного місця роботи він не має, працює за приватними договорами. Інших дітей, а також осіб, які знаходяться на утриманні у відповідача, не має.

В судовому засіданні позивачка зменшила розмір заявлених вимог, просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі по 700 грн. щомісячно, в решті позов та обставини, викладені в ньому, підтримала.

Відповідач в судовому засіданні після зменшення позивачкою розміру аліментів позов визнав та підтримав обставини, викладені в позовній заяві, доповнив, що з липня 2008 року вони з позивачкою проживають окремо, сім»я в них розпалась, строк на примирення просив не надавати; він офіційно не працює, має випадкові заробітки, в середньому отримує щомісячно 3500 грн.; будь-яких інших непрацездатних та неповнолітніх осіб, окрім сина, на користь якого стягуються аліменти, на своєму утриманні не має; взмозі сплачувати аліменти в заявленому розмірі по 700 грн. щомісячно.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов зі зменшеними позовними вимогами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 Як вбачається із матеріалів справи, сторони зареєстрували шлюб 26.10.2001 року. Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони подружніх стосунків з липня 2008 року по даний час не підтримують, не мають спільного бюджету, не ведуть спільне господарство, проживають окремо, сім”я існує формально, взаєморозуміння між сторонами  відсутнє, намагання суду примирити подружжя успіху не мали, а тому зберегти сім”ю не надається можливим, позивачка наполягає на розлученні, оскільки вважає, що збереження шлюбу бути не може, відповідач підтримує позов, тому суд вважає, що подальше збереження сім”ї суперечитиме інтересам сторін.  

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або)  у твердій грошовій сумі,

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, на даний час кошти відповідач їй на утримання дитини не надає. Відповідач підтвердив ті обставини, що дитина проживає з позивачкою, він мешкає окремо від них, спільного бюджету у них не має, сім”я розпалась, будь-яких інших непрацездатних та неповнолітніх осіб, окрім сина ОСОБА_3 він на своєму утриманні не має.

Отже, беручи до уваги, що дитина, на утримання якої стягуються аліменти, проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач не працевлаштований, працездатний, матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку не надає,  позов визнав, тому суд вважає, що наведені обставини є підставою для задоволення позову також в частині стягнення на користь позивачки з відповідача аліментів в розмірі  700 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

В судовому засіданні позивачка просила понесені нею судові витрати на її користь з відповідача не стягувати.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 при подачі позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов”язковому негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 180, 181, 182, 184 СК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 130, 174, 208, 215, 218, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 26 жовтня 2001 року Горлівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (актовий запис № 1431) – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути із ОСОБА_2 17 (сімнадцять) грн. державного мита в доход держави, звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився в с. Софіївка, Б-Дністровського району, Одеської області, не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 700 (сімсот) грн. щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

 Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 (п”ятдесят одна) грн. на користь держави.

Стягнути із ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 (дев»яносто) грн. на користь УДК у Дніпровському районі м. Києва, на рр 31218259700005, банк ГУДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077906.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

              Суддя                                                         Виниченко Л.М.