Справа № 2-2312\10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року Дніпровский районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарях Суддя А.М., Гічко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «АУЗ Факторинг» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у сумі 34182 грн. 48, яка включає: поточну заборгованість по кредиту в сумі 7045,98 грн., прострочену заборгованість по кредиту – 13203,50 грн., поточну процентну винагороду – 191,84 грн., прострочену процентну винагороду – 2832,73 грн., поточну комісійну винагороду – 376,78 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди – 4652,96 грн., інфляційні нарахування – 2179,39 грн., 3 % річних – 472,25 грн. та пеню – 3227,02 грн.
Вимоги мотивує тим, що 29.05.2007 р. між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 208\703208, відповідно якого відповідач отримав кредит у сумі 3960 дол. США строком до 28.05.2010 р. на умовах, визначених договором. 26.09.2009 р. між ТОВ «АУЗ Факторинг» та АТ «Індустріально-Експортний банк» було укладено договір факторингу № 03\09, згідно якого товариство набуває право вимоги до боржника банку. ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» за дорученням товариства приймає на себе зобов»язання від свого імені та від імені товариства здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – позичальників банку, в зв»язку з чим поданий позов.
Банк свої зобов»язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 3960 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 19998 грн., строком на 36 місяців. В порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов»язання не виконує, в результаті чого має прострочену заборгованість по кредиту в сумі 13203,50 грн. Відповідно умов п. 5.1 кредитної угоди відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та комісійної винагороди в сумі 4652,96 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 13.04.2010 р. складає 28303,82 грн. Крім того, відповідачу нарахована договірна пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в сумі 3227,02 грн. та, відповідно ст. 625 ЦК України, із відповідача також підлягає стягненню заборгованість з урахуванням індексу інфляції, що становить 2179,39 грн., та 3% річних в сумі 472,25 грн. Загальний розмір суми боргу складає 34182 грн. 48 коп. Співробітники агентства намагалися в досудовому порядку врегулювати питання стосовно повернення відповідачем грошових коштів позивачу, проте позитивних результатів це не дало.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та обставини, викладені в ньому, додатково пояснив, що відповідачем по даний час заборгованість не сплачена, з будь-якими заявами він до позивача не звертався.
Відповідач в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, яка також повідомлена суду та зазначена ОСОБА_2 у поданій заяві під час попереднього судового засідання, про причини неявки останній суду не повідомив, в зв”язку з чим суд, з урахуванням думки представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення, згідно ст. ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та ОСОБА_2 29.05.2007 р. був укладений кредитний договір № 208\703208, відповідно якого останній отримав кредит у сумі 3960 дол. США на споживчі потреби строком на 36 місяців – з 29.05.2007 р. до 28.05.2010 р. зі сплатою процентної винагороди за користування кредитом у розмірі 11% річних (а.с. 5-9).
Про отримання відповідачем кредитних коштів свідчить виписка по особовому рахунку.
Відповідно п. 1.1 кредитного договору відповідач брав на себе зобов»язання повертати кредит щомісячно до 15 числа наступного за розрахунковим, згідно графіку погашення кредиту, який є додатком до договору.
Умовами кредитної угоди також передбачена виплата позичальником щомісячної комісійної винагороди у розмірі 1,15% від суми кредиту (п. 1.2.2 договору).
Пунктом 5.1 договору обумовлено, що у разі прострочення строку сплати винагороди таабо погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за цим договором за кожний день прострочення платежу в гривні по курсу НБУ, який діяв на момент сплати.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Судом встановлено, що відповідач належним чином умови кредитної угоди не виконував, в зв»язку з чим виникла заборгованість яка, відповідно умов договору, станом на 13.04.2010 р. становить в сумі 28303,82 грн., яка включає: поточну заборгованість по кредиту в сумі 7045,98 грн., прострочену заборгованість по кредиту – 13203,50 грн., поточну процентну винагороду – 191,84 грн., прострочену процентну винагороду – 2832,73 грн., комісійну винагороду – 376,78 грн. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди в сумі 4652,96 грн.
Між АТ «Індустріально-Експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» 26 вересня 2009 року було укладено договір факторингу № 03\09, відповідно якого позивач набуває право вимоги до боржників АТ «Індустріально-Експортний банк», які зазначені в переліку прав вимог, що є додатком № 1 до договору, в реєстр боржників якого включено відповідача, згідно укладеного вищезазначеного кредитного договору (а.с. 13-15, 83, 84).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд не може прийняти до уваги письмове заперечення відповідача з посиланням на п. 7.5 кредитного договору про те, що АТ «Індустріально-Експортний банк» не мав права без його дозволу передавати інформацію третім особам, оскільки даним пунктом також передбачено можливість передачі такої інформації, відповідно умов договору. При цьому пунктом 7.1 кредитного договору обумовлено, що позичальник надає згоду на розкриття наданої банку інформації для подальшої передачі останньої акредитованим відповідним чином аутсорсинговим компаніям, які в свою чергу створені та зареєстровані згідно з чинним законодавством України, для подальшої роботи з простроченою заборгованістю, в разі виникнення останньої.
Відповідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позов від імені ТОВ «АУЗ Факторинг» поданий представником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованістю», відповідно укладеного між ними договору доручення від 26.09.2009 р. № 26\09\09-1, за яким останнє за дорученням позивача приймає на себе зобов»язання від свого імені та від імені ТОВ «АУЗ Факторинг» здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних осіб – боржників (а.с. 20-22).
Заявлені вимоги в частині стягнення із відповідача пені в сумі 3227,02 грн. згідно умов кредитного договору, розмір якої обчислений виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено вище, за невиконання умов договору кредиту, відповідно п. 5.1 угоди, нарахована пеня за даною ставкою в розмірі 4652 грн. 96 коп. Представник позивача в судовому засіданні не обгрунтував вимог щодо пені, яка в позові вдруге з посиланням на умови кредитної угоди заявляється в сумі 3227,02 грн.
Доводи позивача та його представника про стягнення індексу інфляції у розмірі 2179,39 грн. та 3 % річних в сумі 472,25 грн. з посиланням на ст. 625 ЦК України, також є безпідставними, в зв»язку з чим суд їх прийняти до уваги не може, оскільки на спірні правовідносини зазначена норма закону не поширюються з наступних підстав.
Стаття 625 ЦК України визначає обов»язок боржника за порушення грошового зобов»язання на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному випадку кредитним договором встановлена відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу. Крім того, предметом кредиту була іноземна валюта, в зв»язку з чим зазначена ст. 625 ЦК України щодо нарахування індексу інфляції також не підлягає застосуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість, яка нарахована за умовами кредитного договору на загальну суму 28303 грн. 82 коп. В решті заявлених вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України також підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в сумі 283 грн. 04 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 509, 512-514, 516, 517, 525, 526, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АУЗ Факторинг» заборгованість за кредитним договором в сумі 28303 грн. 82 коп., судовий збір в сумі 283 грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього суму 28706 (двадцять вісім тисяч сімсот шість) грн. 86 коп.
В решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя