Справа № 22ц-14797/10                                            Головуючий в I інстанції - Багрова А.Г.

Категорія - 79                                                            Доповідач - Котушенко С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого               Петренко І.О.,

        суддів                       Максюти Ж.І., Котушенко С.П.

        при секретарі           Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2010 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИЛА:

14 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, вказуючи на те, що в провадженні ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області знаходиться виконавчий лист Нікопольського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року №2-4366 про відібрання дитини у ОСОБА_2 Двічі державний виконавець Гайдей І.М. призначала дату виконання рішення, виходила за місцезнаходженням дитини, де ніяких виконавчих дій не здійснила, а поговоривши з батьком дитини, який заявив, що дитина не бажає йти до матері, склала про це акт. Постановою від 20 квітня 2010 року державний виконавець зупинила виконавче провадження у зв’язку зі зверненням до суду з поданням про відстрочку виконання рішення.

Посилаючись на сумніви в неупередженості ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області,  ОСОБА_1 просила визнати незаконними його дії при винесені постанови від 20 квітня 2010 року про зупинення виконавчого провадження та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2010 року в задоволені скарги відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали, як незаконної та про ухвалення рішення про задоволення її скарги.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 4 березня 2010 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом Нікопольського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року №2-4366 про відібрання у ОСОБА_2 дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повернення його ОСОБА_1

25 березня та 15 квітня 20010 року державним виконавцем були складені акти про небажання дитини йти до матері.

20 квітня 2010 року ВДВС звернувся до Нікопольського міськрайонного суду з заявою про відстрочку виконання рішення про відібрання дитини до розгляду судом справи про визначення місця проживання дитини.

Постановою ВДВС від 20 квітня 2010 року вказане виконавче провадження було зупинено до розгляду справи по суті.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні скарги, суд посилався на не встановлення порушень вимог закону ВДВС при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження.

З таким висновком суду погодитись не можна з огляду на таке.

За правилами ст.ст.35, 36 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання рішення. В цьому випадку державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення провадження до розгляду питання по суті, копія якої надсилається у 3-денний строк сторонам та суду, який видав виконавчий документ.

Постанова ВДВС від 20 квітня 2010 року про зупинення виконавчого провадження про відібрання дитини не відповідає вимогам закону, оскільки є невмотивованою і передбачає зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті без зазначення, яка саме справа малась на увазі. Копія даної постанови в передбачений законом строк ОСОБА_1 направлена не була.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 7 червня 2010 року відмовлено ВДВС в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення про відібрання дитини, оскільки в ній не зазначені обставини, які утруднюють виконання рішення.

Вказані обставини свідчать про незаконність дій виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження, яка повинна була забезпечити невідкладне виконання рішення про відібрання дитини, оскільки плин часу у ситуації, коли таке рішення не виконується, може призвести до непоправних наслідків у відносинах між дитиною і матір’ю. Незважаючи на підвищену складність ситуації, ВДВС виявився неспроможним звернутися за порадою до психолога чи дитячого психіатра, аби сприяти воз’єднанню ОСОБА_1 з сином або ж для того, щоб створити більш сприятливу атмосферу для порозуміння між скаржницею та її колишнім чоловіком.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини, висновки суду суперечать матеріалам справи, оскаржена ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення скарги ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2010 року скасувати.

Визнати дії відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області щодо зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-4366 від 22 лютого 2010 року незаконними та скасувати його постанову від 20 квітня 2010 року про зупинення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: