Справа № 22ц-14869/10                                            Головуючий в I інстанції - Овчаренко Н.Г.

Категорія - 79                                                            Доповідач - Котушенко С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого               Петренко І.О.,

        суддів                       Максюти Ж.І., Котушенко С.П.

        при секретарі           Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2010 року про залишення заяви без розгляду, -

ВСТАНОВИЛА:

25 березня 2010 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська за заявою міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"  видала судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 6611,81 грн. та судових витрат.

25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу.  

Ухвалою судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2010 року вказану заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали, як незаконної та про повернення справи на розгляд суду першої інстанції.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

Згідно ст.104 ЦПК України (в редакції, що діяла на час видачі судового наказу) після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням, а згідно ст.105 того ж Кодексу у разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та при наявності даних про отримання боржником копії наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суддя посилалася на те, що заявник не надав доказів про отримання копії судового наказу 19 жовтня 2010 року.

З таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

За правилами ч.2 ст.105-1 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу може бути залишена без розгляду лише у випадку подання її після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.105 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, строк на подання такої заяви ОСОБА_1 не порушено. Так з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28) вбачається, що копію судового наказу, який, в порушення вимог ст.104 ЦПК України, не був невідкладно надісланий судом боржникам, заявник отримав 18 жовтня 2010 року.

На той час ст.105 ЦПК України в редакції від 7 липня 2010 року було передбачено право боржника на подачу заяви про скасування судового наказу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Оскільки така заява була подана ОСОБА_1 25 жовтня 2010 року, у судді не було підстав для залишення її без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді скасувати з передачею питання про скасування судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Ухвалу судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2010 року скасувати, передавши питання про скасування судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: