УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц-8856/2010                                                                                                         Голов.1-ї інст.Башмаков Є.А..

Категорія   27                                                                                                                            Доповідач – Костюченко Н.Є.

У Х В А Л А

Іменем  України

1 грудня     2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –  Костюченко Н.Є.

суддів – Григорченка Е.І.,  Кочкової Н.А.

при секретарі  - Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»- про визнання недійсним договору, -                                                

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 квітня 2010р., яким відмовлено у позові, посилаючись на неповне з*ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

    Під час вирішення спору місцевим судом встановлено, що сторони 27.03.2008 уклали договір про іпотечний кредит  зі сплатою позивачкою 15% річних з умовою погашення платежів позивачкою виключно у національній валюті.  На пропозицію відповідача 20.08.2008. сторони уклали додаткову угоду до договору іпотечного кредиту  на отримання позивачкою суми в доларах на придбання нерухомості.

    Враховуючи, що позивачка дала свою згоду та підписала додаткову угоду, суд не прийняв до уваги її твердження про вимушений такий крок, оскільки відповідач змушував погасити зразу всю суму кредиту та погрожував підвищити відсоткову ставку за основним договором,   а тому відмовив у позові  про визнання недійсною додаткової угоди.

    Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що повинне бути залишеним без змін на підставі слідуючого.

    Судом вірно встановлено, що в березні 2008р. між сторонами був укладений договір про іпотечний кредит, за яким позивачка отримала кошти в гривні та умовою якого було погашення платежів у національній валюті.

    В березні 2008р. сторони уклали додаткову угоду про надання кредиту в обмін на зобов*язання позивачки по поверненню першого кредиту та сплаті відсотків за первісним договором із зазначенням, що  залишок заборгованості за першим договором складає суму еквівалентну 16294,74 долл.США.  Данна угода підписана позивачкою, а підставою її укладення була письмова заява ОСОБА_1 про зміну валюти кредиту по договору про іпотечний кредит. Данних про те, що відповідач змусив позивачку укласти додаткову угоду – матеріали справи не містять, навпаки, є докази про прохання позивачки у заяві залишок заборгованості за першим договором конвертувати у валюту,  в зв*язку з чим і було укладено додаткову угоду.  Форма і зміст договору відповідають ст..203 ЦКУ.   Підстав для визнання правочину недійсним за нормами ст..215,ст..217, 235 ЦКУ – у місцевого суду не малось.

    На підставі викладеного рішення суду про відмову у позові є законним.

    Доводи про неповне з*ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи – необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи, зокрема,  наданими доказами,  оглянутими апеляційним судом двома договорами, заявою позивачки про зміну валютного кредитування.

Оскільки вона пояснювала про незаконність підвищення Банком відсоткової ставки за користування кредитними коштами,  то в неї не втрачена можливість пред*явити до Банку інші  вимоги у встановленому законом порядку.

     Керуючись ст.ст. 209,  307, 308  ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В :

    Апеляційну   скаргу   -  відхилити.

    Рішення  Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська  від 21 квітня 2010 р. -  залишити без  змін.

    Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.        

        С У Д Д І