Справа №2а -1277/2010
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2010 року Дніпровський райсуд
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді Кір'яка А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій по відмові в виплаті щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та виплатити цю допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 09 лютого 2010 року звернулася до суду з адміністративним позовом і, просить суд:
- визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірною;
- зобов’язати відповідача здійснити нарахування та стягнути щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Свої позовні вимоги вона в позовній заяві обгрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року їй повинна сплачуватись щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач їй не виплачував. Просить позов задовольнити у повному обсязі. В судове засідання позивачка не з’явилася, а своєю заявою просила суд розглядати справу у її відсутність в порядку письмового провадження.
Представник Управління пенсійного фонду в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська проти задоволення позову заперечує, та в своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, так як відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни було передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином, особам, які не визнані інвалідами, але відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відносяться до дітей війни, для виплати у 2007 році підвищення, як дитині війни, правових підстав не було. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 та статтю 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними. Порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії у 2008 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 01 січня – 47,00 гривень, з 01 квітня -48,10 гривень, з 01 липня – 48,20 грн, та з 01 жовтня – 49,80 гривень. Таким чином, особам, які належать до категорії «Діти війни», підвищення виплачується в розмірі, передбаченому діючим законодавством. Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська, є державним органом діє відповідно діючого законодавства, тому його дії не можуть бути неправомірними. Також позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду за період 2006-2007 років, а за 2008-2009 рік підвищення до пенсії позивачу виплачено. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставності, та розглядати справу в порядку письмового провадження без участі їх представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України при прийняґтті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у
тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав законної сили з 01 січня 2006 року ( в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або
- 2 -
щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Але в силу ст.110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а відповідно до п.3 Прикінцевих положень цього Закону Кабінету Міністрів України пропонується за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Але ніякого поетапного впровадження дії цього Закону в 2006 році не відбулося, а позивачка належні їй за цим законом суми не одержала.
Згідно ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. А в силу п.12 ст.71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Проте, згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Згідно пункту 41 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладений у такій редакції: „ Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ці положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.
Згідно статті 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» в 2009 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні
2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом (Про бюджет) та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися теж відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення на а.с.6. Починаючи з 01 січня 2008 року вона отримує надбавку до пенсії у розмірі з січня 47,00 гривень, з липня – 48,20 гривень, з жовтня 49,80 гривень.
Вищевказане означає, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, а дія положень Законів України, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих рішень, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.
За таких обставин відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ”, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до рішень Конституційного Суду України, а значить дії відповідача в частині відмови в виплаті щомісячної соціальної допомоги є протиправними.
В силу ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд
може прийняти постанову , зокрема, про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень…, зобов’язання вчинити певні дії…
Крім того, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу №1
- 3 -
до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство . Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тому, - оскільки вказані вище правові положення, які передбачають не нарахування та зупинення виплат щомісячної соціальної допомоги дітям війни в редакції Законів України «Про державний Бюджет України” на 2007-2009 роки є чинними, тобто не скасовані, не змінені, не визнані неконституційними - суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 підлягають задоволенню.
Що стосується заперечень відповідача в частині застосування строку позовної давності і відмови у задоволенні позову саме з цієї підстави, то суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_2 строк позовної давності не пропущений, так як згідно зі ст. 99 ч.2 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який… , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. З матеріалів справи видно, що позивачка дізналася про порушення її прав тільки безпосередньо перед зверненням до відповідача, тобто у січні 2010 року. До суду позов надійшов 09 лютого 2010 року. Інших доказів, які б спростовували пояснення позивачки у цій частині, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що строк позовної давності повинен обчислюватись з січня 2010 року і для того, щоб вважати його пропущеним, або для його поновлення у суду немає підстав.
На підставі вищевикладеного, ст. 19, 22, 46, 48,64 Конституції України, ст. 5 ЦК України, ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Закону України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року; ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, та керуючись ст.ст.99, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій по відмові в виплаті щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та виплатити цю допомогу, - задовольнити повністю.
Дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по відмові в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни» визнати притиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії за періоди:
- з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;
- з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, -
згідно зі ст. 6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з мінімальної пенсії за віком на час виплати.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 12 березня 2010 року.
Суддя Кір’як А.В.