Справа № 2-4691/10

РІШЕННЯ

Іменем  України

           13 грудня  2010  року    Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                  Грищенко В.М.

при секретарі                                                                           Демченко О.Г.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивачка 26 листопада 2010 року звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, де вказує, що з відповідачем по справі вона знаходиться  у зареєстрованому шлюбі. У період сумісного життя у них народився син ОСОБА_3,  який проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

           Вона вказує, що відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає тому, вона вимушена була звернутися до суду з  позовом. Просила стягнути з відповідача аліменти  у розмірі ј  частини від усіх видів заробітків та доходів.

           Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.          

            Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 12.09.1992 року, сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинені. Від шлюбу сторони мають неповнолітню  дитину: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає у розмірі, передбаченому Законом, що підтверджується поясненнями позивача та відсутніми письмовими запереченнями відповідача.

            У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

            З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліментів на дитину у судовому порядку у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходів), починаючи стягнення з моменту звернення позивача до суду, та до його повноліття, оскільки відповідач є батьком дитини зобов’язаний її матеріально утримувати. Окрім цього, відповідач не надав суду доказів про надання такої матеріальної допомоги щомісяця у розмірі встановленому Законом. Таку допомогу він має можливість надавати, оскільки є працездатним. .

            Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

           Керуючись ст. ст. 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 81, 88, 169, 197, 208, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

            Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Щурин Рожищенського району Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його  повноліття на користь матері ОСОБА_1 у розмірі  ј  частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.11.2010 року.

           Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120 грн.

           Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення платежу за один місяць.

            Рішення може  бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                            В.М.Грищенко