Справа № 2а-3107/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         08 грудня 2010 року   Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                       Грищенко В.М.

при секретарі                                                                                Демченко О.Г.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу супроводження м. Дніпропетровська Сєдих Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилався на те, що 10 листопада 2010 року інспектором ДПС було винесено постанову про адміністративне правопорушення серія АЕ1 № 029973 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь  держави в сумі 260 гривень, згідно якої 10 листопада 2010 року о 19 годині 25 хвилин, позивач керував транспортним засобом «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 рухаючись по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 29 км/год., рухався зі швидкістю 89 км/год. Швидкість вимірювалась, приладом Іскра № 8174. Позивач просив суд визнати дії інспектора неправомірними, скасувати вище вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що прилад «Іскра» не має функції фото-і кінозйомки і не може бути визнаний як доказ згідно ст. 251 КпАП України.

            Позивач у судовому засіданні підтримав  позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

            Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.    

            Суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

           Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

           Судом встановлено, що 10 листопада 2010 року о 19 годині 25 хвилин, позивач керував транспортним засобом «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 рухаючись по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 29 км/год., рухався зі швидкістю 89 км/год. Швидкість вимірювалась, приладом Іскра № 8174, внаслідок чого інспектором ДПС було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову АЕ1 № 029973 по справі про  адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 (перевищення встановлених обмежень швидкості руху) КпАП України, та на позивача накладено штраф у розмірі 260 грн.

            Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

            Відповідно до ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. В даному випадку, з огляду на дії позивача в момент вчинення вказаного правопорушення, вона усвідомлювала протиправний характер своїх дій, а саме перевищення швидкості руху.  

            Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо. Дані про вчинення вказаного правопорушення були встановлені протоколом про адміністративне правопорушення.

            Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

            У відповідності до п. 4.1, 4.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до функцій дорожньо-патрульної служби належать зокрема контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху, застосування в установленому порядку передбачених чинним законодавством заходів адміністративного впливу до порушників.

            Згідно з п.7.1.5, 7.1.6. Інструкції працівник дорожньо-патрульної служби зобов’язаний постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху установлених правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху, попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу. Тому в даному випадку причиною складання постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача було порушення ним правил дорожнього руху, а складання постанови про адміністративне правопорушення входить до функціональних обов’язків інспектора дорожньо-патрульної служби.

            Таким чином, з огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

            Керуючись ст. ст. 9, 10, 252, 256 КпАП України, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 11, 12, 17, 18, 71, 94, 158, 159, 160, 163, 256 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до ІДПС взводу супроводження м. Дніпропетровська Сєдих Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності  - відмовити.

            Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                            В.М. Грищенко