Справа № 2а-3034/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Киркач Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман у відсутності сторін справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби батальйону дорожньої патрульної служби ВДАІ м. Харків Коровченка Володимира Анатолійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньої патрульної служби батальйону дорожньої патрульної служби ВДАІ м. Харків Коровченка В.А. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, направив до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, позов задовольнити.
Відповідач Коровченко В.А. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 року, зареєстрованим в МЮУ 26.06.2009 року за № 576/16592.
Позивач має право керування автомобілем ВАЗ-2101 державний номерний знак НОМЕР_1.
Постановою відповідача від 29.08.2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255 грн. у зв’язку з тим, що 29.08.2010 року о 15 годині 50 хвилин він, керуючи належним йому автомобілем, здійснив зупинку на пішохідному переході на проспекті Постишева в м. Харків.
Копію вказаної постанови позивач отримав на місці 29.08.2010 року, про що свідчить відмітка у вказаній постанові(а.с.3).
01 вересня 2010 року позивач звернувся до суду, тобто у строки, встановлені ст. 289 КУпАП(а.с.1).
Не погодившись з даною постановою, позивач вказав, що вона складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо вказаного порушення він не скоював. Тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення і просив постанову скасувати, сплачений штраф повернути.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідно ст. 245 КУпАП, є : своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності органом відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував докази, добуті з порушенням закону : фіксація порушення в протоколі не відповідає дійсним обставинам справи, що підтверджено в судовому засіданні заявою позивача, відсутністю будь-яких пояснень позивача в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому складаючи протокол серія АХ1 № 040717 і встановивши з пояснень позивача, що він заперечує скоєння правопорушення на вказаному відповідачем відрізку шляху, про що свідчить копія протоколу (а.с.4) і оглянутий в судовому засіданні оригінал матеріалу про адміністративне правопорушення, відповідач зобов’язаний був з метою всебічності та повноти встановлення обставин справи встановити та опитати свідків, приєднавши до матеріалів справи пояснення таких, а також схеми, інші документи фіксації правопорушення. Але ним цього зроблено не було, про що свідчить відсутність пояснень свідків в матеріалах справи та приєднання до протоколу інших доказів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
А також, відповідно до ст.ст.2,10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року основними завданнями та обов’язками міліції є поруч з іншими :
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів ;
запобігання правопорушенням та їх припинення ;
забезпечення безпеки дорожнього руху.
Але ж в судовому засіданні встановлено, що відповідачем грубо порушено вказану норму права, бо виявивши правопорушення, він зобов’язаний був припинити його, склавши відповідний протокол про адміністративне правопорушення і забезпечити розгляд його в точній відповідності до закону, чого відповідач не зробив.
Бо відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом(посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Справа про адміністративне правопорушення згідно ст. 249 КУпАП розглядається відкрито, з додержанням вимог про місце, строк та порядок розгляду справи, передбачені главою 22 КУпАП, у контексті якої розгляд справ про адміністративне правопорушення провадиться за місцем вчинення правопорушення, місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушника, де законодавець має на увазі адміністративну територію, яка обслуговується уповноваженим органом або посадовою особою, а не безпосередньо на місці вчинення правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 258 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення та винесення постанови про притягнення порушника до відповідальності на місці вчинення правопорушення передбачено лише у справах про адміністративні правопорушення, перелічені у ч.1 ст. 258 КУпАП, по яким не складається протокол про адміністративне правопорушення, і до переліку яких не входить правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що відповідач не забезпечив висновки, викладені ним в постанові та протоколі, жодними доказами.
Частиною 3 статті 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви, щодо доведеності особи тлумачаться на її користь.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення відповідачем прав позивача у сфері публічно-правових відносин, бо постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності бо відсутність доказів та порушення порядку вирішення питання про притягнення до відповідальності свідчить про відсутність провини, що є підставою закриття провадження по справі відповідно до ст. 247 КУпАП.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163,171-2 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову інспектора дорожньої патрульної служби батальйону дорожньої патрульної служби ВДАІ м. Харків Коровченка Володимира Анатолійовича від 29 серпня 2010 року серія АХ № 331176 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя – підпис –
З оригіналом згідно : В.О. голови
Краснолиманского міського суду
Донецької області А.Ф. Хмельов