УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 липня 2010 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів Косигіної Л.М., Котік Т.С.
при секретарі Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 березня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. В обґрунтування вимог зазначила, що 8 серпня 2008 року належна їй на праві власності квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 була затоплена водою внаслідок поломки сантехнічних приладів мешканця із квартири НОМЕР_2 ОСОБА_2 Цього ж дня працівниками КВЖРЕП було складено відповідний акт і зафіксовано пошкодження. Оскільки відповідачем їй було відшкодовано лише 450 грн., ОСОБА_1 просила призначити будівельно-технічну експертизу і за її результатами стягнути матеріальну шкоду. У листопаді 2009 року позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5646грн.60коп. моральну шкоду в розмірі 4830грн., витрати за проведення експертизи в сумі 649 грн. 87 коп., витрати на оформлення довіреності в сумі 150грн. та її ксерокопії в сумі 25 грн. та судові витрати /а.с.77/.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 5646,60грн., моральної шкоди у розмірі 4830грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 649,87грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги акт від 08.08.2008 року про залиття квартири, не з”ясовано причину аварії, не досліджено технічні несправності індивідуальної системи опалення та гарячого водопостачання відповідача, неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт, в якому відображені пошкодження квартири, спричинені затопленням, складено з порушенням порядку його складання, а висновком експертизи не доведений об”єм заподіяної шкоди та розмір спричинених збитків.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов”язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов”язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Судом встановлено, що сторони є мешканцями будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_1 є власницею квартири НОМЕР_1, що знаходиться поверхом нижче квартири НОМЕР_2, належній ОСОБА_2./а.с.12-15/.
8 серпня 2008 року відбулося залиття з квартири НОМЕР_2, внаслідок чого було пошкоджено квартиру НОМЕР_1.
З приводу затоплення представниками КВЖРЕП №12 08.08.2008 року було складено акт, в якому відображені пошкодження квартири, спричинені затопленням /а.с.11/.
Суд першої інстанції відхилив цей акт як неналежний доказ, оскільки він був складений одноособово. Однак суд не надав оцінки показанням ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні як свідка, яка складала вказаний акт, була в квартирі ОСОБА_1 08.08.2008 року, зафіксувала факт залиття і відобразила пошкодження.
Судом встановлено судом, що причиною залиття квартири позивачки стала поломка фільтра холодної води, розміщеного відповідачем у своїй квартирі /у туалеті/, і призначеного для очищення води, що подається в систему опалення його квартири.
У суді апеляційної інстанції відповідач підтвердив наявність у його квартирі індивідуального опалення та гарячого водопостачання.
Отже затоплення сталося з вини відповідача, який не забезпечив належну експлуатацію фільтра, встановленого ним у його квартирі і призначеного для обслуговування сантехнічного обладнання тільки його квартири.
З пояснень сторін як в суді першої так і апеляційної інстанції встановлено, що факт затоплення виявлено і усунено шляхом перекриття крана відповідачем у своїй квартирі, вранці 08.08.2008року.
При ухваленні рішення суд першої інстанції не взяв до уваги висновок №5 судової будівельно-технічної експертизи від 24 червня 2009 року /а.с. 49-69/, зазначивши, що позивачем не надано доказів пошкодження всіх конструктивних елементів квартири, які досліджувалися під час проведення експертизи, саме під час вказаного затоплення квартири.
Проте з таким висновком суду не можна погодитись.
У дослідницькій частині експертизи зазначено, що експерт не встановлював причину пошкодження конструктивних елементів, а виходив із об"ємів завданих пошкоджень конструктивним елементам приміщень.
У змісті висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 червня 2009 року №5 чітко зазначено, що вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 внаслідок залиття її квартири 08.08.2008року складає 5646грн.60коп./а.с.69/.
Допитані в суді апеляційної інстанції, як свідки, молодший науковий співробітник Житомирського відділення КНДІСЕ ОСОБА_4 та експерт ОСОБА_5 , підтвердили встановлені експертним дослідженням висновки, пояснивши, що вони не встановлювали причину затоплення, а досліджували вартість заподіяної внаслідок затоплення шкоди. На момент проведення експертизи стеля і стіни квартири мали характерні сліди залиття, а кафельна плитка в туалеті та ванній кімнаті відставала від стін у верхній її частині.
Висновок експертизи підписаний експертом і завірений печаткою експертної установи, що узгоджується з вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказам МЮ України від 08.10.1998р. №53/5.
Відповідач у судовому засіданні як першої так і апеляційної інстанції не заперечував факт залиття квартири позивачки, про що свідчить і часткове відшкодування, заподіяної їй шкоди в добровільному порядку /450 грн./, однак не погоджувався з обсягом заподіяної шкоди. При цьому він не заявляв клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи.
Таким чином залиття квартири відбулося з вини відповідача ОСОБА_2, а тому на нього покладається обов"язок по відшкодуванню заподіяної шкоди.
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки матеріальна шкоди в розмірі 5646,6гривень.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією або бездіяльністю, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності вини.
Винними діями відповідача позивачці було заподіяно моральну шкоду як самим затопленням так і порушенням нормального плину її життя, втратою душевної рівноваги, а тому з урахуванням стану здоров”я позивачки, яка є інвалідом ІІ групи від загального захворювання та сплаченої відповідачем суми в розмірі 450 грн. суд визначає розмір спричиненої моральної шкоди у 500 грн.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 643грн.44 коп. витрат, пов”язаних з проведенням судової експертизи /а.с.78-79/ та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /а.с.4/.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5646,6 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, 643 грн.44 коп. – витрат, пов”язаних з проведенням судової експертизи та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді:
_________________________________________________________________
С права №22ц-1852/10 Головуючий у суді 1 інст. Кочетов Л.Г.
Категорія 34 Доповідач Трояновська Г.С.