УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
26 жовтня 2010року м. Житомир
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Трояновської Г.С.
Суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І.
при секретарі Григорович А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства в Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів незаконно отриманих внаслідок корупційного діяння
за апеляційною скаргою прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства в Житомирській області на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 року прокурор Корольовського району м. Житомира звернувся до суду з вищевказаним позовом. Зазначав, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді сільського голови Малокозарівської сільської ради Романівського району, вчинив корупційне діяння, яке полягало в тому, що він, всупереч чинному законодавству, без відповідного рішення виконкому та сесії сільської ради, своїм розпорядженням від 01.06.2009 року зобов”язав головного бухгалтера нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2082грн. Посилаючись на ст.1166 ЦК України, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету кошти, незаконно отримані внаслідок корупційного діяння, в сумі 2082грн.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2010 року провадження у справі закрито у зв”язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду і повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.12.2009року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п „а” Закону України „Про боротьбу з корупцією”, а тому завдана його діями майнова шкода підлягає стягненню в дохід держави. Зазначає, що між ОСОБА_1 та державою виникли цивільно-правові відносини, які регулюються ст.1166 ЦК України і не містять ознак публічно-правового спору, визначеного ст.3 КАС України, а тому дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду сільського голови Малокозарської сільської ради Романівського району, тобто є посадовою особою органу місцевого самоврядування /а.с.57/.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п.”а” Закону України „Про боротьбу з корупцією”, до нього застосовано адміністративне стягнення/а.с.4/.
Згідно постанови апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2010 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасовано і адміністративне провадження по справі закрито /а.с.27-28/.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2009 року про вчинення ОСОБА_1 корупційного діяння, як на чинну, та ставить вимоги лише про відшкодування незаконно отриманих коштів до державного бюджету, хоча з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 заперечує свою відповідальність відповідно до Закону України „Про боротьбу з корупцією” /а.с.21/.
За таких обставин вбачається публічно-правовий спір, пов”язаний з вимогами про відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових , земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб”єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2ст.4 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем під час проходження ним публічної служби.
З урахуванням суті спору та п.15 ч.1 ст.3, п.2 ч.1 ст.17 КАС України вирішення спору, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому зазначена справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини і не містять ознак публічно-правового спору – безпідставні.
З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК.
Ухвала суду постановлена з урахуванням норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.209,218,303,312,315,324ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Корольовського району м. Житомира відхилити.
Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
________________________________________________________________
Справа №22ц-7040/10 Головуючий у суді 1 інст. Кравчук В.П.
Категорія 79 Доповідач Трояновська Г.С.