Справа № 2-а-3754/10
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі
головуючого судді Шаптала Є.Ю.
при секретарі Яковченко А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області «про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 4510481 від 23.08.2010 року», -
ВСТАНОВИВ:
18.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 4510481 від 23.08.2010 року до відповідача УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.08.2010 року посадовою особою відповідача щодо нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
23.08.2010 року позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по вулиці Столярчука у місті Слов'янськ Донецької області. Так як, позивач рухався в населеному пункті його швидкість не перевищувала 50 км/год. Доказами його доводів є письменні пояснення, які знаходяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.08.2010 року.
Інспектор ДАІ, який зупинив позивача ОСОБА_1, свої службові обов'язки здійснював на неслужбовому автомобілю, без номерів телефонів довір'я на боці автомобілю. Він пояснів, що нібито позивач порушив вимоги пункту 12.4. Правил Дорожнього руху, перевищивши встановлену швидкість руху та пред'явив позивачу ОСОБА_1 показання приладу «Беркут» серії 0802075, на екрані якого була швидкість 101 км/год. На екрані даного приладу була відображена тільки швидкість, тому що дані прилади не пристосовані працювати у режимі фото - чи відео фіксації порушень Правил дорожнього руху. Позивач не погоджувався з інспектором ДАЇ, і пояснив йому, що по-перше він не порушував правил дорожнього руху, а також те, що йому на зустріч рухався автомобіль, водій якого проїхавши наряд ДАІ почав прискорюватись і це, скоріш за все, його швидкість руху, а не позивача. По-друге згідно наказу ДАІ УМВС № 39 від 27.03.2009 року та наказу МВС України № 335 від 03.04.2009 року «Про використання приладів контролю швидкості руху» даний прилад повинен бути встановлений на штатив та використовуватись на дорогах с одностороннім напрямком руху, яка означена дорожнім знаком 5.5 (дорога с одностороннім рухом). По - третє працівники ДАІ несли службу не на службовому автомобілі, що сурове заборонено наказом № 111 від 27.03.2009 року Департаменту ДАІ України.
Але інспектор ДАІ не вислухавши позивача ОСОБА_1 почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Після складання протоколу, інспектор ДАІ подав протокол позивачу на підпис при цьому не роз'яснивши позивачу його права та обов'язки згідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Також при складанні адміністративного протоколу про нібито допущене позивачем порушення, поняті та свідки були відсутні. Крім того, позивач ОСОБА_1 запитав у інспектора ДАЇ документ, який підтверджує справність даного приладу, але документу не було.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання, передбачене ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про розгляд справи про адміністративне порушення за місцем свого постійного проживання, оскільки в той час він направлявся зі своєю дружиною на відпочинок за межі України та планував повернутися не раніше як через місяць, але інспектором ДАІ його клопотання не були вислухані, розглянувши справу про адміністративне правопорушення на місці правопорушення він видав примірник постанови позивачу, чим порушив конституційні права позивача ОСОБА_1 як громадянина України.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 4510481 від 23 серпня 2010 року.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - УДАІ ГУМВС України в Донецькій області до судового засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 № 195742 від 23.08.2010 року (а. с. 6) вбачається, що позивач ОСОБА_1 23.08.2010 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався в населеному пункті по вулиці Столярчука у місті Слов'янськ Донецької області зі швидкістю 101 км/годину, чим порушив вимоги п. 12.4. Правил Дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до постанови серії АН № 4510481 від 23.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, інспектором ДПС в порушення вимог ст. 251 КУпАП при розгляді справи та складенні постанови, не були прийняті до уваги пояснення позивача, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, не були допитані свідки, які могли б підтвердити скоєння мною правопорушення, а також були відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху.
Крім того, при винесені постанови інспектором були порушені приписи ст. 280 КУпАП, відповідно до якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, оцінюючи надані суду докази та аналізуючи діюче законодавство, суд приходить до висновку про те, що показники приладу безпідставні, у зв’язку з тим, що в них дійсно відсутні прив’язка до місцевості та знакам дорожнього руху на вказаній території, які обмежують швидкість руху ТЗ, а також іншим знакам, що забороняють; показання приладу «Беркут» серії 0802075 не дає доказів приналежності вимірів швидкості саме транспортному засобу позивача. Відповідно, відсутність доказів (показань свідків, очевидців, кадрів відеозйомки) приналежності зафіксованої швидкості транспортному засобу позивача не дозволяє використовувати вказані виміри для його звинувачення у здійсненні адміністративного правопорушення (в порушення п. 2.1. Інструкції «З організації провадження та діловодства по справах про адміністративні порушення правил, норм та стандартів, які відносяться до забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України від 22.1.03 р. № 1217). Крім того, відсутні документи про допуск даного засобу вимірної техніки до застосування в Україні, його перевірки, погрішності приладу при вимірах, наявність пломбування на приладі, яким вимірювалась швидкість: типу, серії та номеру засобу вимірювальної техніки, що робить виміри незаконними, відповідно до Закону України від 11.02.1998 року № 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність». Отже, не є можливим перевірити законність застосування приладу виміру швидкості. У такому випадку результати виміру як доказ використані бути не можуть. Таким чином, належних та зібраних без порушення закону доказів перевищення позивачем швидкості більше ніж на 20 км/годину 23.08.2010 року не мають місце, а отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, у зв’язку з тим, що у судовому засіданні спростовані докази провини позивача та відповідачем не надано інших доказів порушення останнім правил дорожнього руху, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 4510481 від 23.08.2010 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 88 КАСУ суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати державного мита на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 33, 34, 35, 122, 276, 280, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, ст. ст. 17, 18, 19 Кодексу адміністративного Судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області «про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 4510481 від 23.08.2010 року» - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення АН № 4510481 від 23.08.2010 року у відношенні ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 – скасувати.
Звільнити УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від сплати судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є.Ю. Шаптала