Справа № 2-  5279/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(при  заочному розгляді)

 13 грудня  2010 року                    Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

                         головуючого: судді – Кравченко  Н.О.

                           при секретарі –  Гусевій К.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1 до  Кредитної спілки «Київська Русь», в особі Луганського відділення про  розірвання договору вкладу та стягнення сум внесків, -  

                                                        ВСТАНОВИВ:

  Позивачка звернулася  до суду із вказаним позовом, який 29 листопада 2010 року уточнила, в якому зазначила, що 22 вересня   2009 року між нею та відповідачем  Відкритим Кредитної спілки «Київська Русь», в особі Луганського відділення був укладений договір №29/232  внесення вкладу  на депозитний рахунок спілки строком на 18 місяців, тобто до 22 березня  2011 року. Первісна сума вкладу складала 7340 гривень, 22 жовтня 2009 року позивачкою було зловлено додатковий внесок на депозитний рахунок у сумі 5000 гривень, тобто загальна сума внеску складає 12 340 гривень. 15 вересня 2010 року позивачка написала заяву про дострокове розірвання договору вкладу відповідно до п.3 розділу 3.2 п.3 розділу 3.4 вказаного договору. При цьому відповідач 19 жовтня 2010 року листом за №218/2010 надав відповідь, в якій зазначив, що  не має фінансової можливості виплатити суму вкладу та відсотків. Такими чином, позивачка вважає, що її права як споживача порушені, та просить достроково розірвати договір № 29/323 від 22 вересня 2009 року з 15 вересня 2010 року, стягнути з відповідача на її користь грошові кошти за договором  вкладу у сумі 12340 гривень, стягнути з відповідача на її користь відсотки за користування вкладом  у сумі 933 гривні 11 коп., та нарахувати відсотки та сплатити на дату винесення рішення суду, судові витрати віднести на відповідача

В судовому засіданні позивачка свої уточнені позивні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, письмових заперечень не надала, про час та місце розгляду справи повідомлялася.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Як встановлено у судовому засіданні, 22 вересня 2009 року між нею та відповідачем  Відкритим Кредитної спілки «Київська Русь», в особі Луганського відділення був укладений договір №29/232  внесення вкладу  на депозитний рахунок спілки «Пенсійний» строком на 18 місяців, тобто до 22 березня  2011 року. /а. с. 5-7/.

Первісна сума вкладу складала 7340 гривень,  що підтверджується фотокопією квитанції  від  22.09.2009 року/а.с. 9/.

22 жовтня 2009 року позивачкою було внесено додатковий внесок на депозитний рахунок у сумі 5000 гривень, що також підтверджується квитанцією /а. с. 9/, із укладання додаткового договору /а.с.8 /, тобто загальна сума внеску складає 12 340 гривень.

Матеріалами вправи встановлено, що 15 вересня 2010 року позивачка написала заяву про дострокове розірвання договору вкладу відповідно до п.3 розділу 3.2 п.3 розділу 3.4 вказаного договору /а.с. 10/.

При цьому відповідач 19 жовтня 2010 року листом за №218/2010 надав відповідь, в якій зазначив, що  не має фінансової можливості виплатити суму вкладу та відсотків, підтвердивши фотокопією особової картки суму нарахованих відсотків станом на 22.10.2010 року у сумі 933 грн.11 коп. / а.с. 11-12/.

Таким чином, 15 вересня 2010 року відповідач по справі мав би повернути позивачці відповідну суму її  депозитного вкладу  разом із сумою нарахованих за користування ним процентів.  

    Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1058 ЦК України  за договором  банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони ( вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується  виплачувати  вкладникові  таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.    

 Частиною 1 ст.1060 ЦК України передбачено, що договір  банківського вкладу укладається на умовах видачі  вкладу на першу  вимогу (вклад на вимогу) або  на умовах повергнення  вкладу зі спливанням  встановленого договором  строку (строковий вклад).  

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний  видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.  

Відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання  повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні  встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.  

Як передбачено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.  

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.  

На підставі ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Судом встановлено, що відповідно до п.3 розділу 3.2 п.3 розділу 3.4 договору вкладу укладеного між позивачкою та відповідачем, вкладник має право  на дострокове одностороннє   припинення договірних відносин.

 Суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про порушення умов договору, а тому уточнені позивні вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів, внесених як вклад на депозитний рахунок відповідача позивачем  з обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

 Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Тому з відповідача підлягає також стягненню на користь позивача сплачене нею судові витрати,  з урахуванням задоволених вимог.  

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209,  212 - 215, 218  ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1058, 1060 ЦК України, суд,-    

ВИРІШИВ:

Позовні ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Київська Русь», в особі Луганського відділення про  розірвання договору вкладу та стягнення сум внесків,- задовольнити повністю.

Розірвати достроково договір №29/232 від 22 вересня 2010 року, укладений між  ОСОБА_1 та Кредитною спілкою  «Київська Русь».

Стягнути з Кредитної спілки «Київська Русь», код ЄДРПОУ 33077688,  на користь  ОСОБА_1 за договором від 22 вересня  2010 року №29/232 «Пенсійний» суму грошового вкладу, в розмірі 12 340  / дванадцять тисяч триста сорок/ гривень 00 копійок, нараховані відсотки у сумі 933 /дев’ятсот тридцять три/ гривні 11 коп., а також судові витрати  з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 /сто двадцять/ гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України, в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.  

У цьому разі, строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.  

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.  

      Суддя                                                                                 Н.О. Кравченко