Справа №2-2921/10

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року.                                            

Богуславський районний суд Київської області в складі:

    головуючого судді                         Тітова М.Б.

    при секретарі                             Олійник Л.С.

    з участю  представника відповідача          Гав’яди О.І.

розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до  Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок та господарські споруди, -

ВСТАНОВИВ:

             Позивач ОСОБА_2, звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: житловий будинок  площею 117,80 кв.м. та господарські споруди сарай-гараж-літня кухня з погребом і прибудовою, що розташовані по вул. АДРЕСА_1

             В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18 серпня 1993 року рішенням виконавчого комітету Богуславської міської ради  ОСОБА_3 було надано земельну ділянку розміром 750 квадратних метрів у довічне успадковуване володіння під будівництво індивідуального житлового будинку на господарських будівель по АДРЕСА_1 Київської області та дозволено будівництво індивідуального жилого будинку за типовим проектом КО-4К-№8 на 4 кімнати жилою площею 55,5 кв. м., загальною 90,96 кв.м.

            Після цього відділом архітектури Богуславської районної державної адміністрації було виготовлено проект забудови земельної ділянки індивідуального забудівника та відведено земельну ділянку в натурі на місцевості.

            21 березня 2001 року виконавчий комітет Богуславської міської ради надав дозвіл ОСОБА_3 на продаж йому (позивачу) незавершеного будівництвом індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 процент готовності якого становив 79%.

            10 травня 2001 року він купив у ОСОБА_3 вказаний недобудований будинок, що підтверджується копією договору купівлі продажу посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори.

            Після цього протягом декількох років він завершив будівництво житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 та звернувся до виконавчого комітету Богуславської міської ради із заявою про погодження прийняття в експлуатацію даного будинку.

           26 серпня 2010 року виконавчий комітет Богуславської міської ради погодив прийняття в експлуатацію житлового будинку загальною площею 117,80 кв. м., житловою 62,90 кв. м. та господарських будівель: сарай-гараж-літня кухня з погребом та прибудовою, убиральня, після чого йому необхідно було отримати в інспекції ДАБК сертифікат відповідності.

           Однак йому не видають сертифікат відповідності з тих підстав, що будівництво проведено не відповідно до проекту, а також ним не приватизована земельна ділянка.

           Факт того, що будівництво проведено не відповідно до проекту підтверджується технічним паспортом виготовленим Білоцерківським МБТІ, де про це зазначено в розділі особливі відмітки.

            Оскільки на даний час неможливо оформити акт прийому в експлуатацію побудованого ним будинку з вищевказаних підстав, то єдиним можливим виходом із ситуації, що склалася, є постановлення судового рішення щодо самочинно збудованого нерухомого майна.

             Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

            Збудовані ним житловий будинок та господарські споруди не порушують права інших осіб і він у відповідності до ст. 120 ЗК України є належним землекористувачем, так як до нього перейшло право користування земельною ділянкою у тих розмірах, якими користувалась ОСОБА_3, а тому перешкод для задоволення його вимог не існує.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явився, але надіслав заяву, в якій просить суд справу розглянути без його участі, позов підтримує.

            Представник відповідача - Богуславської міської ради - ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позов визнала і пояснила, що земельна ділянка дійсно була надана попередньому землекористувачу ОСОБА_3 в установленому порядку для будівництва житлового будинку. При судовому розгляді справи не встановлено, що побудоване нерухоме майно порушує права інших осіб, а також відповідно до звіту про технічний стан будівельних конструкцій житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 вказані будівлі можливо безпечно експлуатувати, в зв’язку з чим Богуславська міська рада не заперечує проти позову.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні  попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

                В судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            18 серпня 1993 року рішенням виконавчого комітету Богуславської міської ради  ОСОБА_3 було надано земельну ділянку розміром 750 квадратних метрів у довічне успадковуване володіння під будівництво індивідуального житлового будинку на господарських будівель по АДРЕСА_1 Київської області та дозволено будівництво індивідуального жилого будинку за типовим проектом КО-4К-№8 на 4 кімнати жилою площею 55,5 кв.м., загальною 90,96 кв.м., що підтверджується копією вищевказаного рішення.

            Із копії проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудівника ОСОБА_3 складеного в 1993 році відділом архітектури Богуславської районної державної адміністрації вбачається, що проект забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 було виготовлено на зведення житлового будинку за типовим проектом КО-4К-№8 на 4 кімнати жилою площею 55,5 кв.м., загальною 90,96 кв.м. та було  відведено земельну ділянку в натурі на місцевості.

            21 березня 2001 року виконавчий комітет Богуславської міської ради надав дозвіл ОСОБА_3 на продаж ОСОБА_2 незавершеного будівництвом індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 процент готовності якого становив 79%.

           10 травня 2001 року ОСОБА_4 купив у ОСОБА_3 вказаний недобудований будинок, що підтверджується копією договору купівлі продажу посвідченого державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори.

            В серпні 2010 року позивач звернувся до виконавчого комітету Богуславської міської ради із заявою про погодження прийняття в експлуатацію даного будинку.

            26 серпня 2010 року виконавчий комітет Богуславської міської ради погодив прийняття в експлуатацію житлового будинку загальною площею 117,80 кв. м., житловою 62,90 кв. м. та господарських будівель: сарай-гараж-літня кухня з погребом та прибудовою, убиральня,  які розташовані по АДРЕСА_1 та дав дозвіл на отримання в інспекції ДАБК Київської області сертифікат відповідності.

           Сертифікат відповідності позивач не може отримати тому, що будівництво проведено не відповідно до проекту, а також ним не приватизована земельна ділянка.

           Факт того, що будівництво проведено не відповідно до проекту, а саме будинок має значно більшу площу від проектної, підтверджується технічним паспортом виготовленим Білоцерківським МБТІ, де про це зазначено в розділі особливі відмітки.

           Відповідно до ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).  В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

            Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ” передбачено державну реєстрацію новоствореного нерухомого майна і відповідно до ст.ст. 18, 19 вказаного Закону підставою для державної реєстрації є акти прийому нерухомого майна до експлуатації, свідоцтво про право власності на будівлю, або рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

           З викладеного вбачається, що позивач не може в адміністративному порядку  отримати акт прийому нерухомого майна до експлуатації та свідоцтво про право власності.

           Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

           Оскільки позивач згідно договору купівлі-продажу придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 10 травня 2010 року, то відповідно до положень ст. 30 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року, який був чинним на той час, до нього перейшло право користування земельною ділянкою в тих розмірах, якими користувалась ОСОБА_3

           Згідно звіту про технічний стан будівельних конструкцій житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, виготовленого  товариством з обмеженою відповідальністю «Укржитлопроект» 01.11.2010 року, загальний технічний стан  конструктивних  елементів вказаного будинку та господарських будівель і споруд оцінюється як добрий, подальша експлуатація будівель за призначенням можлива.

            Зважаючи на те, що самочинно збудовані будівлі на земельній ділянці, яка перебуває в законному користуванні ОСОБА_2,  не порушують права інших осіб, відсутні відомості про порушення  будівельних, санітарних, екологічних та пожежних  норм та правил, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача та визнання за ним права власності на самочинно побудовані: житловий будинок  площею 117,80 кв. м. та господарські споруди серай-гараж-літня кухня з погребом і прибудовою, що розташовані по вул. АДРЕСА_1

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130 ч.4, 174 ч.4,  218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 376  ч. 5  ЦК України, ст. 30 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: житловий будинок  площею 117,80 кв. м. та господарські споруди сарай-гараж-літня кухня з погребом і прибудовою, що розташовані по вул. АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду виготовлене 20 грудня 2010 року.

Головуючий: суддя             (підпис)                                     Тітов М.Б.