СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 листопада 2007 року | Справа № 20-4/011-5/285 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Голика В.С.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
представник позивача, Пешкова Олена Володимирівна, довіреність № 070905/1 від 05.09.07, Закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія";
представник відповідача, Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 3/10-011/2007 від 12.02.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник відповідача, Шамрей Дмитро Вячеславович, довіреність № 5/10-011/2007 від 16.04.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник відповідача, Федосіхіна Тетяна Володимирівна, довіреність № 30/10-011/2006 від 22.09.06, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 10.09.2007 року у справі № 20-4/011-5/285
за позовом закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія" (вул. Правди, 10, місто Севастополь, 99014)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302320/3 від 30.12.2005 і визнання недійсним рішення по застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000332320/3 від 27.12.2005.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія", звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302320/2 від 28.10.2005 та про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 0000332320/2 від 28.10.2005.
Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкове повідомлення-рішення від 30.12.2005 №0000302320/3 на суму 1506800,00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 27.12.2005 №0000332320/3 на суму 2632418,02 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.02.2006 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року позов задоволено повністю; визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 30.12.2005 №0000302320/3 на суму 1506800 грн. та рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя №0000332320/3 від 27.12.2005 про застосування фінансових санкцій в сумі 2632418,02 грн.; судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 17.02.2006, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 скасовані, справа № 20-4/011 передана до господарського суду міста Севастополя для розгляду за правилами адміністративного судочинства з причин того, що розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
За результатами нового судового розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-ІУ, який набрав чинність 01.09.2005, постановою господарського суду міста Севастополя від 10.09.2007 року позов закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія", задоволено повністю.
Визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 30.12.2005 №0000302320/3 на суму 1506800 грн. та рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя №0000332320/3 від 27.12.2005 про застосування фінансових санкцій в сумі 2632418,02 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд постанову господарського суду міста Севастополя від 10.09.2007 року у справі № 20-4/011-5/285 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у позові.
Основним доводом скарги зазначено те, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, суперечать нормам діючого законодавства, у зв’язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню. Більш детальніше мотивація апелянта викладена в апеляційній скарзі.
Переглянувши постанову суду на підставах та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
В ході документальної перевірки закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія'' з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01-01.2004 по 31.03.2005 та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 08.06.2005, яка проведена Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі м. Севастополя в період з 04.05.2005 по 08.06.2005, встановлені порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 (зі змінами та доповненнями), пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 та пункту 2.7 Постанови Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 "Про затвердження положення про валютний контроль", пункту 3.1 статті 3, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Акт перевірки містить відомості, що компанія "United Power Alliance Ltd." в рамках агентського договору б/н від 12.01.2003 виконала ряд комплексних юридичних дій по зняттю арешту, який накладений на судна, що належать позивачеві - РКТС "Дуванкой" та БАТМ "Рибалка Севастополя", судом першої інстанції № 11 міста Лас-Пальмас (Іспанія).
В свою чергу компанія "United Power Alliance Ltd." уклала договір-доручення з громадянином Єфименко О.В. (Повірений) на здійснення комплексу юридичних дій з виводу суден з під арешту, Компанія при цьому забезпечує Повіреного грошовими коштами в сумі 600000 євро.
Повірений надає Довірителю звіт за договором доручення від 27.05.2003 про оформлення банком "Себадель" (Іспанія) банківських доручень на суму 400000 євро та 174527 євро згідно з комерційним контрактом на надання банківських гарантій.
Відповідно до звіту від 29.06.2004 про виконання доручення за агентським договором компанією "United Power Alliance Ltd." оплачені борги перед судом першої інстанції № 11 міста Лас-Пальмас на суму 573527 евро. (697982,36 доларів США), агентська винагорода 15000 доларів США. Позивач перерахував грошові кошти в сумі 712982,36 доларів США на розрахунковий рахунок нерезидента.
Таким чином, в акрі перевірки зроблено висновок, що позивачем не забезпечено своєчасне повернення на валютний рахунок авансового платежу в іноземній валюті або імпорт продукції (робіт, послуг), визначених у статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Перевіряючими зазначено, що під час перевірки встановлена наявність на балансі ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" простроченої кредиторської заборгованості перед підприємствами - резидентами та нерезидентами в сумі 15980841,14 грн., у зв'язку з чим перевіряючими зроблений висновок, що позивачем занижена сума валового доходу за період з 2 кварталу 2003 року по 1 квартал 2005 року на загальну суму 20510951,74 грн.
Також в акті зазначено, що в порушення абзацу 7 підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 вищевказаного Закону підприємством не включено до складу валових витрат сума самостійно погашеної визнаної кредиторської заборгованості.
Податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2005 № 0000302320/3, яке направлено на адресу позивача за результатами розгляду його скарги, позивачу визначено суму податкового зобов'язання всього в сумі 1506800,00 грн., з яких 356400,00 грн. - основний платіж, 1150400,00 грн. штрафні санкції відповідно до пункту 3.1 статті 3, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Рішенням про застосування фінансових санкцій 27.12.2005 № 0000332320/3, яке також направлено позивачу за результатами розгляду його скарги, до нього застосовані фінансові санкцій в сумі 2632418,02 грн. відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
За визнанням вказаних податкових повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій недійсними позивач звернувся до суду з дійсним позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, їх доводи й заперечення, перевіривши відповідність висновків, викладених в судовому рішенні, обставинам справи й наявним у справі доказам, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції - не підлягаючій скасуванню.
Як встановлено під час судового розгляду, закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія" створено шляхом реорганізації Державного підприємства "Севастопольська рибодобувна компанія" і є його правонаступником.
10.04.2002 судна "Рибалка Севастополя" (попередня назва - "Анатолій Ганькевич") та "Дуванкой" (попередня назва - "Генерал Петров"), які були передані на баланс ДП "Севастопольська рибодобувна компанія", правонаступником якого є позивач, наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України були арештовані на підставі рішення Суду першої інстанції № 11 м.Лас-Пальмас (Іспанія) у справі № 0000820/1999 за позовом компанії "North sea petroleum" до "Атлантика". До цього ж рішенням вказаного суду з ДП "Атлантика" на користь компанії "North sea petroleum" стягнуто 279851,92 доларів США, яка не була погашена. За рішенням суду до виконання прийняті: 279851,92 доларів США основного боргу, 135161 доларів США відсотки річних, 83955 доларів США - судові витрати.
Згідно з договором агентування від 12.01.2003, укладеним між компанією "United Power Alliance Ltd." (Агент) та ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" (Судовласник) та додатковою угодою до нього від 23.09.2003 позивач доручив Агентові виконати дії зі зняття арешту з вищевказаних суден. З зазначеною метою агентом, тобто компанією "United Power Alliance Ltd.", укладено договір-доручення з громадянином Російської Федерації Єфименко О.В. на здійснення комплексу юридичний дій з виводу суден з під арешту, а саме: на підписання угоди про банківську поруку з метою виконання рішення суду № 11 м. Лас-Пальмас і внесення в якості застави на банківський депозит грошових коштів для забезпечення виконання рішення суду, для чого останній забезпечується відповідними грошовими коштами.
Встановлено, що відповідно до звіту до договору-доручення Єфименко О.В. оформив з банком "Себадель" (Іспанія) банківські поручительства на загальну суму 574527,00 євро відповідно до комерційного контракту на надання банківських гарантій. Випискою банку підтверджується, що на депозиті, що забезпечує поручительство перед судом першої інстанції м. Лас-Пальмас (Іспанія) обліковуються кошти, які внесені Єфименко О. В., що є довіреною особою компанії "United Power Alliance Ltd.".
Закритим акціонерним товариством "Севастопольська рибодобувна компанія" після отримання звіту компанії перераховано на рахунок компанії "United Power Alliance Ltd." валютні кошти в сумі, еквівалентній тій, що внесена на депозит банку, та з урахуванням агентської винагороди.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
На підставі того, що імпорт (імпорт товарів), відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами, та з врахуванням того, що внесення грошових коштів на депозит банку з метою знаття арешту суден, які належать позивачеві, не може вважатися імпортною операцією резидента на умовах відстрочення поставки, судом першої інстанції зроблено висновок, що відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Такий висновок судова колегія вважає вірним й з ним погоджується, оскільки відповідачем, ДПІ в Гагарінському районі м.Севастополя, зазначеній операції надана неправильна кваліфікація.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що власниками арештованих суден були інші підприємства під час виникнення судової справи в суді першої інстанції № 11 в м.Лас-Пальмас (Іспанія) й ці обставини спростовують твердження позивача, судова колегія визнає хибними, оскільки відповідно до Наказу Держкомітету рибного господарства України від 14.07.1999 № 94 проведена реструктуризація СДП „Атлантика”, згідно з наказом Севастопольського держпідприємства „Атлантика”, в порядку реструктуризації, з нього було виділено самостійне держпідприємство „Севастопольське Управління Океанічного Рибальства” (ДП „СУОР”), якому були передані зазначені вище судна. Вподальшому ці судна були передані на баланс держпідприємства "Севастопольська рибодобувна компанія" (ДП „СРДК”) у відповідності до наказів Держдепартаменту рибного господарства. Шляхом реорганізації Державного підприємства "Севастопольська рибодобувна компанія" було створено закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія", яке і є його правонаступником.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що грошові кошти, внесені на депозит банку „Себадель”, є фактично сумою застави, витребуваної судом для виводу з-під арешту двох суден, оскільки така операція не є торговою або з поставки товарів. Такі висновки зроблені на підставі аналізу пунктів 5.3 –5.4 Інструкції „Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в іноземній і національній валюті”.
Висновки відповідача щодо наявності на балансі позивача простроченої кредиторської заборгованості перед підприємствами-резидентами та нерезидентами, яка передана ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" по розділовому балансу від ДП "СУОР'" та порушення у зв'язку з цим вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є також безпідставними, оскільки у відповідності до вищевказаної норми закону платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом, чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією, або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини), або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 положення цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
З огляду на це, судом вірно застосовані правила статей 76 і 165 Цивільного кодексу УРСР, якими передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.
Як встановлено судом першої інстанції й не спростовано відповідачем, строк виконання за зобов'язаннями, заборгованість по яким була передана позивачеві, сторонами право чинів визначений не був.
Відповідно до роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби" від 12.05.1995 № 02-5/451, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття цих актів, покладаються на відповідний податковий орган.
Таким чином, оскільки відсутні підстави вважати кредиторську заборгованість, яка є на балансі позивача, простроченою, висновок відповідача про заниження суми валового доходу є безпідставним.
Стосовно тверджень податкового органу щодо необхідності включення до складу валових витрат 85% від суми кредиторської заборгованості, сплаченої компаніям, які віднесені до переліку офшорних зон, слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, за актом прийому-передачі від 26.05.2003 кредиторська заборгованість СДП "Атлантика" перед компанією "Canainter S.L." на суму 1027480,30 доларів США передана ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія".
07.07.2003 компанія "Canainter S.L." переуступила право вимоги вищевказаної кредиторської заборгованості компанії "Albertstone Financial Ltd.", яка віднесена до переліку офшорних зон.
За актом приймання-передачі від 20.06.2003 кредиторська заборгованість ДП "СУОР" передана ДП "Укррибфлот", а потім ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" перед компанією "Union Trading LLC" на суму 758104,39 доларів США.
15.09.2004 компанія "Union Trading LLC" переуступила право вимоги боргу компанії "Jaskman Financial Inc", яка віднесена до переліку офшорних зон.
За актами приймання-передачі від 29.01.2003, 29.01.2003, 31.10.2003 кредиторська заборгованість ДП "СУОР" передана ДП "Укррибфлот", а потім ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" перед компанією "Mercantile Internetional Inc" на суму 686873,11 доларів США, 18876,87 доларів США та 225061,0 доларів США відповідно.
15.09.2004 компанія "Mercantile Internetional Inc" переуступила право вимоги боргу компанії "Jaskman Financial Inc", яка віднесена до переліку офшорних зон.
Відповідно до пункту 18.3 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).
Як вірно зазначено судом, договори, які передбачають здійснення оплати товарів на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, саме позивачем не укладались, розрахунки через таких нерезидентів або через їх рахунки не здійснювались.
Дійсно, у відповідності до положень цивільного законодавства зміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника. Відступлення права вимоги - це передання кредитором своїх прав інший особі за правочином, тому висновок відповідача про те, що позивач є третьою стороною у правочинах про відступлення нерезидентом права вимоги, судова колегія вважає безпідставним.
Отже, судом першої інстанції вірно зроблені висновки про обгрунтованість позовних вимог закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія" про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, тому постанова суду повинна залишитись без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судового рішення без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду міста Севастополя від 10.09.2007 року у справі № 20-4/011-5/285 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.С. Голик
В.М. Плут