СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 листопада 2007 року | Справа № 2-22/7720-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 27 липня 2007 року по справі № 2-22/7720-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробне підприємство "Діоніс" ЛТД (вул. Грибоєдова, 7,Сімферополь,95017)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про відміну рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою госпдарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 17 липня 2007 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс" ЛТД до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі про відміну рішення задоволено. Постановлено скасувати рішення відповідача № 0001752303 від 01 березня 2007 року про застосування штрафних санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, відповідач 06 серпня 2007 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідач подав 23 серпня 2007 року.
У судове засідання, призначене на 05 листопада 2007 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причину неявки судову колегію не повідомили. Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками відповідача було проведено перевірку магазина відповідача з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, що розташований за адресою м. Сімферополь, вул.. Грибоєдова, 7. В результаті перевірки було складено акт № 000258 від 22 лютого 2007 року.
В результаті перевірки, було виявлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
На підставі акту перевірки, відповідачем було прийняте рішення про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 137208,75 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим. Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим було прийняте рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, рішення, прийняте працівниками відповідача залишено без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу”, органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими
відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція –це у разі застосування банківської платіжної картки, оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну. Денний звіт - це документ встановленої форми , надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Відповідно до пункту 13 статті 3 вищевказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі наданий денний звіт (Х –звіт) № 0296 від 22 лютого 2007 року, в якому визначена сума продаж у розмірі 29336,25 грн., саме у цієї сумі визначений обіг коштів на зазначену дату.
Зі справи вбачається, що під час проведення перевірки у місці проведення розрахунків магазину позивача знаходилось 1824 грн. готівкових коштів, а також приходні касові ордери №№170 та 171 , яки свідчили про внесення до каси позивача 7398,55 грн. та 19999,90 грн., товарні чеки № PHV –794283 та № PHV –794285 від 22 лютого 2007 року на суму 43,60 грн. Саме ці кошти та розрахункові документи були надані працівникам відповідача при проведенні перевірки.
Відповідно до пункту 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), № 614 від 01 грудня 2000 року, суб’єкт підприємницької діяльності має забезпечити друкування Х-звитів, Z-звітів та іншої документації, що передбачені експлуатаційною документацією реєстратора розрахункових операцій, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки на вимогу представника контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує на тому, що чек службової видачі готівкових коштів передбачений експлуатаційною документацією реєстратора розрахункових операцій та не відноситься до розрахункових документів. За таких обставин працівнику позивача (касиру) до початку проведення перевірки було необхідно роздрукувати чек службової видачі на підставі наявних у реєстраторі розрахункових операцій квитанцій, приходних ордерів № 10 та № 171, та після чого роздрукувати Х–звіт. Відсутність роздрукованого чеку службової видачі призвело до перекручування інформації в Х-звіті, в наслідок чого представники відповідача помилково зробили висновки про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .
Беручи до уваги надані сторонами суду першої інстанції документи, приймаючи до уваги наявність у касі позивача під час перевірки зазначених вище приходних ордерів, колегія суддів вважає, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відрізнялась від суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції. Оприходування в касі підприємства для надійності збереження таких значних для магазину сум , як 7398,55 грн. та 199990,90 грн., поміщення в його місці проведення розрахунків приходних касових ордерів №№170 та 171, свідчить, скоріше, про порушення позивачем касової дисципліни, однак, ніяк не може бути доказом порушення ним Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, відтак постанова господарського суду Автономної Республіки Крим має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2007 року у справі № 2-22/7720-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді