СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
08 листопада 2007 року | Справа № 20-7/109-172-4/261 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
представник позивача: Соловйова Віра Рафаїлівна, довіреність № 206/0/2-07 від 04.01.07, Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
представник відповідача: Дрофєєв Денис Анатолійович, довіреність № 9/31 від 15.01.07, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 10 жовтня 2007 року у справі № 20-7/109-172-4/261
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040)
до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна, 48, м.Севастополь, 99011)
про скасування рішення від 21 листопада 2005 року № 27/02-05 по справі № 27/05-05
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, просило скасувати рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, від 21 листопада 2005 року № 27/02-05 у справі № 27/05-05.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20 червня 2007 року ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23 січня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 10 жовтня 2007 року закрито провадження у справі № 20-7/109-172-4/261 за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 21 листопада 2005 року № 27/02-05 по справі № 27/05-05.
Оскаржуваний процесуальний документ мотивовано посиланням на загальні норми про підвідомчість адміністративних спорів та спеціальне законодавство.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2007 року суддів Латиніна О.А. та Лисенко В.А. замінено на суддів Щепанську О.А. та Заплаву Л.М.
По справі оголошувалась перерва з 07 листопада 2007 року по 08 листопада 2007 року.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статі 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, оскільки спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, встановлено іншій порядок судового провадження, на думку колегії, норми пункту 13 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України застосовані бути не можуть.
Безпідставними судова колегія вважає доводи апеляційної скарги щодо змісту позовних вимог з огляду на те, що стаття 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” передбачає саме „оскарження” рішення без деталізації на „визнання недійсним” та „скасування”.
Крім того, статтею 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” не обмежується коло рішень Антимонопольного комітету України та форма їх оскарження.
Слід зазначити, що згідно з частиною 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у адміністративній справі є суб’єкт власних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Однак, пунктом 4 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики.
Відповідна правова позиція висловлена у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 квітня 2007 року № 01-8/229 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", згідно з яким відповідно до статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за результатами розгляду справ про захист економічної конкуренції та захист від недобросовісної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають обов'язкові для виконання рішення. За приписом частини сьомої статті 40 Господарського кодексу України рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду.
У пункті 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 21 серпня 2007 року № 01-8/741 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства" також зазначено, що справи зі спорів, пов'язаних з оскарженням рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" також передбачено, що Господарським кодексом України в статті 20 визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.
Та обставина, що ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2007 року відмовлено у допуску скарги Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2007 року до провадження за винятковими обставинами, не може бути обгрунтованням для задоволення апеляційної скарги позивача, оскільки відповідач не позбавлений права та можливості обрання іншого способу захисту своїх інтересів.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 10 жовтня 2007 року у справі № 20-7/109-172-4/261 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді