донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.12.2010 р.                                                             справа №24/210/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:           Алєєвої  І.В.

суддів:           Величко  Н.Л. ,  Москальової  І.В.

при секретарі:                                Кобзар М.В.

За участю представників

сторін:

від позивача:                                    Ляшенко К.Б. - за дов. від 30.12.2009р. №1/05-б

від  відповідача:                              ОСОБА_2 - задов. від 27.01.2009р. №962131

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:

Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області:

від 15.09.2010р. по справі №24/210/10 (суддя: Азізбекін Т.А.)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3  смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області

про: зобов’язання  фізичної особи–підприємця  ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 10296кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від будівель, споруд, обладнання, працівників, охорони, що належать фізичній особі –підприємцю  ОСОБА_3 та зобов’язати  фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 повернути Відкритому акціонерному товариству  “Запоріжтрансформатор” земельну ділянку площею 10 296 кв., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1

                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до фізичної особи–підприємця ОСОБА_3  смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області про зобов’язання  фізичної особи–підприємця  ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 10296кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від будівель, споруд, обладнання, працівників, охорони, що належать фізичній особі –підприємцю  ОСОБА_3 та зобов’язати  фізичну особу –підприємця ОСОБА_3  повернути Відкритому акціонерному товариству  “Запоріжтрансформатор” земельну ділянку площею 10 296 кв., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Рішенням від 15.09.2010р. по справі №24/210/10 господарський суд Донецької області (суддя: Азізбекін Т.А.) у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що за умовами договору купівлі–продажу від 11.09.2002р. до фізичної особи-підприємцю ОСОБА_3 перейшло право користування земельною ділянкою площею 10 296 кв.м. по Дніпропетровському шосе, 3 у м. Запоріжжі; тим, що рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2005р. по справі № 22/248д (набрало законної сили) встановлено, що відповідачем вживались всі необхідні заходи для належного виконання зобов’язання щодо отримання права постійного користування земельною ділянкою, що передбачено умовами договору купівлі–продажу від 11.09.2002р.; тим, що позивачем не надано доказів припинення у встановленому порядку права власності відповідача на об’єкт нерухомості інв. № 01059 по АДРЕСА_1 та доказів протиправного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя, з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. по справі №24/210/10 не погодився та подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Ухвалою від 12.11.2010р. Донецьким апеляційним господарським судом задоволено клопотання Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. по справі №24/210/10.

Заявник в обгрунтування вимог про скасування посилається на те, що  господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що єдиним користувачем земельної ділянки, загальною площею 10296кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 був і залишається до теперішнього часу позивач; на те, що право позивача на користування земельною ділянкою встановлене державним актом на право постійного користування землею і підтверджується довідкою №180/04 від 27.04.2010р., виданою ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”; на те, що наданий відповідачем в якості доказу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2009р. №21848168 є недійсним, строк якого сплинув півтора роки тому; на те, що відповідачем не надано доказів виконання  технічного завдання, виданого Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів від 28.12.2004р. №8709/и та договору про підготовку технічної документації з землеустрою; на те, що у відповідача відсутні законні підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Відповідач, фізична особа–підприємець ОСОБА_3  смт. Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.09.2002р. НОМЕР_2 відповідачем було придбано у власність нерухоме майно, що складається в цілому об’єкта з інвентарним номером 01059 (теплиця металева з належними будівлями та спорудами), який знаходиться за адресою: Дніпропетровське шосе, 3 в м.Запоріжжі на земельній ділянці площею 10 296кв.м.; на те, що право власності на вищезазначене нерухоме майно зареєстроване ОП “ЗМБТІ” у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 03.09.2004р. №4629585; на те, що згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2009р. №21848168, станом на 12.02.2009р. за адресою:  АДРЕСА_1 розташована теплиця інв. №01059, частина якої інв.№01059 літ.Д; на те, що в порушення норм ст.33, ст.34 ГПК України позивачем не було надано доказів того, що право власності відповідача на об’єкт нерухомості припинилось на підставах, що визначені ст.346 ЦК України; на те, що відповідач як власник спірного нерухомого майна мав право здійснити реконструкцію належного йому на праві власності майна –теплиці літ.Д інв.№01059, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; на те, що на теперішній час відповідачем укладено з ПП “Демир” договір №012 від 02.02.2010р. про підготовку технічної документації для укладання договору оренди земельної ділянки для розташування тепличного господарства відповідно до завдання №8709/и, виданого Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів 28.12.2004р.

Від Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Судовою колегією відхилено клопотання Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя з огляду на те, що позивачем зазначене клопотання не було заявлено в господарському суді першої інстанції.

В порядку ст.101 ГПК України до матеріалів справи залучена копія рішення господарського суду Запорізької області від 31.05.2005р. у справі №22/248пд, на яке зроблене посилання в оскарженому судовому рішенні.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вимоги апеляційної скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 18.05.1999р. (серія НОМЕР_1) державний акт видано Відкритому акціонерному товариству “Запоріжтрансформатор” Запорізькою міською радою на право постійного користування 69,7045га землі для функціонування проммайдану, тепличного господарства, трансформаторних підстанцій №33, №34, об’єкту цивільної оборони по АДРЕСА_1 на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.1998р. №528/27 та від 26.02.1999р. №97/63.

11.09.2002р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжтрансформатор” (“Продавець”) та приватним підприємцем ОСОБА_3  (“Покупець”) укладено договір купівлі-продажу будівлі, згідно якого Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти і оплатити нерухоме майно, що складається в цілому з інвентарного номеру 01059 (теплиця металева з приналежними будівлями та спорудами), яке знаходиться за адресою: вул. АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 10 296кв. м. (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Журавльовим Д.В. та зареєстрований за №1796).

Відповідно до приписів ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Покупець прийняв на себе зобов’язання з моменту переходу права власності на об’єкт переоформити на себе земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт згідно з вимогами чинного законодавства (п.4.2 договору).

Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу приписів ст.204 ЦК України  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До матеріалів справи не надавались докази визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі від 11.09.2002р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжтрансформатор” та приватним підприємцем ОСОБА_3  

Будь-які обов’язки стосовно строків переоформлення земельної ділянки, на якій розташований об’єкт нерухомості, стосовно якого відбулась зміна власника, договором не встановлювались.

Покупець прийняв на себе зобов’язання з моменту переходу права власності на об’єкт переоформити на себе земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт згідно з вимогами чинного законодавства (п.4.2 договору).

Дане положення договору в повному обсязі узгоджується з приписами ст.120 Земельного кодексу України.

Продавець зобов’язаний передати Покупцю об’єкт та документи, необхідні для їх реєстрації, у встановлений у договорі термін та надати Покупцю документи, необхідні для перереєстрації прав на земельну ділянку (п.4.3 договору).

Згідно акту приймання-передачі від 11.09.2002р. Відкритим акціонерним товариством “Запоріжтрансформатор” (“Продавець”) передано, а приватним підприємцем ОСОБА_3  (“Покупець”) прийнято нерухоме майно, а саме теплиця (інвен.№01059) та огородження теплиці (інвент.№900370)

Право власності відповідача на об’єкт нерухомого майна інв. № 01059 (теплицю) по Дніпропетровському шосе, 3 у м. Запоріжжі зареєстроване ОП “ЗМБТІ”у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 03.09.2004р. № 4629585.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача зазначено, що відповідачем демонтований та вивезений з території земельної ділянки спірний об’єкт нерухомості та протиправно розпочато будівництво капітальної споруди.

Матеріалами справи зазначені посилання заявника апеляційної скарги не підтверджуються.

Відповідачем здійснено реконструкцію належного йому на праві власності майна - теплиці літ. Д інв. № 01059, яка розташована за адресою: Дніпропетровське шосе, 3 у м. Запоріжжі.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.02.2009р. №21848168, станом на 12.02.2009р. за адресою:  АДРЕСА_1 розташована теплиця інв. №01059, частина якої інв.№01059 літ.Д за матеріалами технічної інвентаризації знесена.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Запорізької області від 31.05.2005р. по справі №22/248д (набуло законної сили) за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_3 смт.Михайлівка Михайлівсього району Запорізької області про розірвання договору купівлі-продажу від 11.09.2002р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя та приватним підприємцем ОСОБА_3, та про повернення об’єкту купівлі-продажу, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

Згідно зі ст.321, ст.328 ЦК України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов’язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приписами частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За змістом частини 1 статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

На виконання вимог п.4.2 договору купівлі-продажу від 11.09.2002р. відповідачем були здійснені заходи щодо оформлення права на користування земельною ділянкою по Дніпропетровському шосе, 3 м.Запоріжжя, що підтверджується матеріалами справи.

02.02.2010р. між приватним підприємцем ОСОБА_3 (“Замовник”) та Приватним підприємством “Демир”(«Виконавець”)укладений договір про підготовку технічної документації для укладення договору оренди №012, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе підготовку технічної документації по землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для розташування тепличного господарства. На підставі даного договору Приватним підприємством “Демир” здійснюються заходи щодо отримання в оренду земельної ділянки по Дніпропетровському шосе, 3 м.Запоріжжя відповідно до завдання № 8709/и, що видане Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів 28.12.2004р.

При цьому судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 констатовано, що чинним законодавством не встановлено строки щодо переоформлення права власності або права користування землею.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.92, п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Положення п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, в якому визначалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Вищезазначене рішення Конституційного Суду України має суттєве значення при оцінці спірних правовідносин стосовно строків переоформлення правоустановчих документів на земельні ділянки з урахуванням положень ст.120 Земельного кодексу України.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Позовні вимоги повинні бути доведені і не можуть базуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. по справі №24/210/10  відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає зміні чи скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №24/210/10 оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись  ст.ст.50-51, ст.53, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

                     П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. по справі №24/210/10 - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010р. по справі №24/210/10 - залишити без задоволення.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л.  Величко

          І.В. Москальова

Повний текст постанови складений 10.12.2010р.