ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "06" грудня 2010 р.                                                            Справа № 59/339-10

вх. № 9250/4-59

 Суддя господарського суду  Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В., за довіреністю б/н від 31.12.2009р.;

1-го відповідача - не з"явився;

2-го відповідача - не з"явився  

розглянувши справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії, м. Нікополь

до   відповідача-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Зміїв;

відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Зміїв

про стягнення 2459,94 грн.

  ВСТАНОВИВ:

  Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, заборгованості в загальній сумі 2459,94 грн. (відсотки - 1797,73 грн. та пеня в сумі 662,21 грн.), а також просив віднести на відповідачів витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням першим та другим відповідачами вимог договору кредиту № ДК 693-347 від 17.10.2008р. та договору поруки № 410 від 17.10.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Перший та другий відповідачі правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надали, про причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належними адресами, що підтверджуються наявними в матеріалах справи Довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвала від 20.10.2010р., направлена на адресу 1-го та 2-го відповідачів, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

17 жовтня 2008 року між ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії (позивач по справі, оскільки 08.09.2008р. Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" було ліквідовано Харківську філію та правонаступником призначено Дніпровську філію) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (1-й відповідач по справі) був укладений договір кредиту № ДК 693-347, у відповідності до п. 2.1. якого  позивач зобов’язався надати 1-му відповідачу кредит в сумі 10000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3 % на місяць, а 1-й відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що термін повного погашення кредиту - 19.10.2009р. Загальна сума відсотків, яка підлягає сплаті 1-им відповідачем, становить 3619,73 грн.

Факт одержання 1-им відповідачем кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 728 від 17.10.2008р.

З метою забезпечення виконання 1-им відповідачем (позичальником) зобов’язань за договором кредиту позивачем був укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3  (2-ий відповідач) договір поруки № 410 від 17.10.2010 року, відповідно до умов якого 2-ий відповідач зобов’язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання 1-им відповідачем зобов’язань у повному обсязі за договором кредиту № ДК 693-347 від 17.10.2008 року.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки сторони визначили, що у випадку порушення 1-им відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору кредиту боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту у сумі 10000,00 грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту.

Відповідно до умов договору поруки, у випадку невиконання боржником (1-им відповідачем) зобов"язань за договором кредиту, кредитор (позивач) направляє поручителю вимогу виконання зобов"язань боржника. Протягом 3-х робочих днів з моменту одержання вимоги поручитель зобов"язаний сплатити суму боргу боржника перед кредитором.

В зв"язку з невиконанням 1-им відповідачем вимог договору кредиту, 15.10.2010р. позивач звернувся до 2-го відповідача з листом, в якому зазначив про необхідність сплатити заборгованість по договору кредиту.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань першим відповідачем за договором кредиту щодо повного та своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, у відповідачів виникла заборгованість по відсоткам у сумі 1797,73 грн. (докази часткового виконання 1-им відповідачем зобов"язань за договором кредиту наявні в матералах справи).

Однак, на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу  України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобов’язання по договору кредиту та договору поруки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідачі не скористались, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконали та не з"явились для проведення відповідної звірки до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення відсотків у сумі 1797,73 грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачами, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Згідно п. 7.1. договору кредиту у випадку порушення позичальником зобов’язань за договором, у тому числі термінів погашення заборгованості за кредитом, оплати відсотків за користування кредитом, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов’язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 662,21 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. (Розрахунок, наявний в матеріалах справи, зроблено за подвійною ставкою НБУ).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

  ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити повністю.

 Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  (АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-А, кімн. 3, р/р 26505218614500 в АКИБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 3183716) заборгованість за договором кредиту № ДК 693-347 від 17.10.2008р. та договором поруки № 410 від 17.10.2008р.: 1797,73 грн. відсотків, 662,21 грн. пені; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

Повний текст рішення підписано 08.12.2010р.

Справа № 59/339-10