Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
10 грудня 2010 р. № 2-а- 12830/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,
за участю:
представника позивача –Литвин Г.В.,
відповідача –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості
до ОСОБА_3
про відшкодування збитків ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти в сумі 4058,79 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при реєстрації 22.09.2006 року відповідач приховав від державної служби зайнятості дані про те, що він працював за договорами підряду № 239 МР /577 та № 811 МР /1706 в корпорації "Артеріум", одночасно перебував на обліку в Дзержинському районному центрі зайнятості м. Харкова як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 29.09.2006 року по 28.09.2007 року. На момент звернення до суду вказані кошти на рахунок центру зайнятості ОСОБА_3 не повернуті в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4058,79 грн.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що на момент реєстрації 22.09.2006 року відповідачем ще не були укладені зазначені договори підряду. Договір підряду не відноситься до трудового договору, а тому відповідач не може вважатися зайнятою особою у розумінні законодавства про зайнятість населення у редакції, що діяла на момент його звернення за набуттям статусу безробітного.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини. Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих створюється державна служба зайнятості до складу якої входять центри зайнятості. У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Вказана норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою від 31 січня 2007 року № 98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.
Згідно ст. 30 “Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” на застрахованих осіб покладено обов’язок повідомляти страховика (страховиком є Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов’язкового державного соціального страхування та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов’язків, стягується з цієї особи у судовому порядку.
У січні 2008 року фахівцем відповідача на підставі проведення звірки відомостей, наданих податковим органом встановлено, що відповідач приховав від державної служби зайнятості дані про те, що він працював за договорами підряду № 239 МР /577 та № 811 МР /1706 в корпорації "Артеріум", внаслідок чого одночасно перебував на обліку в Дзержинському районному центрі зайнятості м. Харкова як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.
Зазначений факт зафіксований актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” № 9 від 29.01.2008 року.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, директором центру зайнятості 14.02.2008 р. винесено наказ №38, яким визначено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 4058,79 (грн..), виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_3 на виконання якого відповідачу надіслано лист-претензію від 15.02.2008 р. № 640.
Зазначені документи ОСОБА_3 отримав, що підтверджується його особистим підписом на поштовому повідомленні та не оскаржив.
Суд зауважує, що питання надання допомоги по безробіттю врегульовані приписами Закону України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та додатково регламентовані Наказом Мінпраці від 20.11.2000, № 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".
Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що договір підряду не є трудовим договором, проте зазначає, що відповідно до приписів ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Тобто на момент перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач по справі будучи працездатним мав передбачений законодавством дохід. Приписами ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, покладено обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. 1 п.5.5 Наказу Мінпраці від 20.11.2000, № 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 4058,79 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.8-14,35,71,94,160-163,167,186,254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування збитків задовольнити у повному обсязі
Стягнути з ОСОБА_3 (61058, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківського обласного центру зайнятості (61068, м.Харків, вул. Броненосця Потьомкіна, 1а, р/р 37172300900001, в ГУДК у Харківській області, код 03491277, МФО 851011) виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 4058,79 (чотири тисячі п'ятдесят вісім грн.79 копійок)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 15.12.2010 року
Суддя Зоркіна Ю.В.