< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.12.10Справа №2а-3559/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі > до Військової частини А-1656 < Список >< Відповідач в особі >про стягнення грошової компенсації замість речового майна, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини А-1656 про стягнення грошової компенсації замість речового майна у сумі 5459,12 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом командира військової частини А-1656 №217 від 13 жовтня 2010 року позивачка звільнена з військової служби у відставку за пунктом «в» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» за віком з 13 жовтня 2010 року та виключена зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення військової частини А-1656. Під час проходження служби позивакою не було отримано належне їй речове майно та при звільненні не була виплачена грошова компенсація за не отримане речове майно, яка складає 5459,12 грн. Позивачка просить визнати дії командування військової частини А-1656 щодо невиплати її грошової компенсації неправомірними та стягнути з відповідача грошову компенсацію за не отримане речове майно у сумі 5459,12 грн.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Дудар В.М. з позовом не погодився у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, що діяла до 01.07.2007, було передбачено, що військовослужбовці забезпечуються за рахунок держави речовим майном, або за бажанням військовослужбовців отримують грошову компенсацію за нього.
З прийняттям Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» з 11.03.2000 року було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Верховний Суд України в своєму роз'ясненні від 08.04.03 №7/4-03 зазначив, що Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" не скасований, Конституційним Судом України неконституційним не визнаний, а отже він чинний, тобто підстав для нарахування та виплати грошової компенсації замість речового майна не має.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V (який набрав чинності з 01.01.2007 року) ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції та доповнено статтею 9-1, якою не передбачено за бажанням військовослужбовців одержувати грошову компенсацію замість продовольчих пайків і речового майна.
Стаття 20 Положення «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном в мирний час», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 № 1444 визначає, що військовослужбовці мають право на отримання за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна.
Водночас, Конституційний Суд України у п. З мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. З ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
У судовому засіданні встановлено наказом командира військової частини А-1656 №217 від 13 жовтня 2010 року позивачка звільнена з військової служби у відставку за пунктом «в» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» за віком з 13 жовтня 2010 року та виключена зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення військової частини А-1656. Під час проходження служби позивакою не було отримано належне їй речове майно та при звільненні не була виплачена грошова компенсація за не отримане речове майно, яка складає 5459,12 грн.
Враховуючи наведене та виходячи з наведених положень Конституції України та рішень Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки пріоритетними у даному випадку є положення Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Тобто до спірних правовідносин не може бути застосовано норму ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка раніше передбачала можливість отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна.
Повний текст постанови складено та підписано 13 грудня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до Військової частини А-1656 про стягнення грошової компенсації замість речового майна, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.
Суддя підпис М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >