Судове рішення #12559519

Справа № 11-616/10     Головуючий в 1 інстанції   Пономарьова О.М.  

ст. 185 ч.3 КК України       Доповідач в апеляційній інстанції   Хомицький А.М.    

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  м. Луцьк                   17 грудня 2010 року  

    Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:  

            головуючого судді –   Хомицького А.М.,  

суддів –   Матвієнко Н.В., Міліщука С.Л.,  

          за участю прокурора –   Старчука В.М.,  

          засудженого –   ОСОБА_2,  

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ківерцівського районного суду від 04 жовтня 2010 року, яким  

  ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, судимий:  

1.   вироком Луцького міського суду Волинської області від 27.09.1994 року за ст.ст. 81 ч.3, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна та відстрочкою виконання на 2 роки; цим же вироком звільнений від основного покарання на підставі ст. 8 ЗУ “ Про амністію”;  

2.   вироком Луцького районного суду Волинської області від 04.11.2002 року за ст.ст. 140 ч.2, 141 ч.2, 70  КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;  

3.   вироком Луцького міського суду Волинської області від 24.12.2003 року за ст. 190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Луцького районного суду від 14.11.2002 року до відбуття призначено 2 роки 5 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.03.2004 року з вироку виключено покарання, призначене на підставі ст. 70 ч.4 КК України. Постановлено вважати його засудженим за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, вироки  Луцького міського суду від 24.12.2003 року та Луцького районного суду від 14.11.2002 року виконувати окремо;  

  4.   вироком Рожищенського районного суду від 27.04.2004 року за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком і вироком Луцького міського суду від 24.12.2003 року до відбуття призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Постановою Ківерцівського районного суду від 17.01.2006 року умовно-достроково звільнений на невідбутий строк покарання 1 рік 18 днів, -  

  засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.  

  Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено із підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято його негайно під варту в залі судового засідання.  

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з моменту його затримання.  

  Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -  

В С Т А Н О В И Л А :  

  Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 16 листопада 2000 року близько 00 годин 30  хвилин за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які засуджені за даний злочин Ківерцівським районним судом 06.04.2001 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом пошкодження навісного замка, проник в приміщення ферми СГПП «Правда», звідки таємно, повторно викрав троє телят загальною вагою 290 кг, заподіявши власнику майнової шкоди на суму 1160 грн.  

    У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране йому покарання. При цьому просить врахувати, що він вину у вчиненому визнав повністю, із моменту вчинення злочину пройшло багато часу, викрадене майно повернуте власнику. Крім того, він проживає зі своєю тіткою, яка є психічно хворою та потребує його допомоги.  

    Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримував апеляцію, міркування прокурора про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення.  

  Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.  

  Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.  

    Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особи засудженого, який злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння, суспільно-корисною працею не займається, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.  

 

  Поряд з цим, перевіряючи вирок у порядку ст. 365 КПК України, колегія суддів судової палати знаходить,  що з описової частини вироку слід виключити вказівку суду про судимість ОСОБА_2 за вироком Луцького міського суду Волинської області від 27.09.1994 року за ст.ст. 81 ч.3, 46-1 КК України, оскільки, у відповідності до вимог ст. 55 КК України (в редакції 1960 року ), вона погашена.    

    У зв’язку з цим, всупереч вимогам ч. 4 ст. 32 КК України, судом безпідставно зазначено і те, що ОСОБА_2 вчинив злочин повторно. Тому із вироку слід виключити і цю вказівку суду.  

    Як убачається із матеріалів справи, із дня вчинення      ОСОБА_2 злочину пройшло більше 10 років, він повністю визнав свою вину, розкаявся у скоєному, після звільнення з місць позбавлення волі більше злочинів не вчиняв.  

 

  Хоча в ході досудового слідства по цій справі і оголошувався розшук ОСОБА_2, підстав вважати, що він переховувався від слідства і суду, колегія суддів не вбачає, оскільки в цей же час він знаходився під слідством і судом та відбував покарання за інший злочин.  

    За наявності зазначених обставин, а також виключення із вироку вказівок про судимість ОСОБА_2 та вчинення ним злочину повторно,  що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_2 з застосуванням ст.69 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -  

  У Х В А Л И Л А :  

    Апеляцію засудженого   ОСОБА_2   задовольнити.  

  Вирок Ківерцівського районного суду від 04 жовтня 2010 року щодо нього змінити.  

  На підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 185 ч.3 КК України –       1 (один) рік позбавлення волі.  

  У порядку ст.365 КПК України з описової частини вироку виключити вказівку суду про судимість ОСОБА_2 за вироком Луцького міського суду Волинської області від 27.09.1994 року за ст.ст. 81 ч.3, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна та відстрочкою виконання на 2 роки.  

  Також виключити з вироку суду вказівку про вчинення ОСОБА_2 злочину повторно.  

  У решті вирок залишити без зміни.  

    Головуючий         /підпис/         А.М. Хомицький  

    Судді         /підпис/         Н.В. Матвієнко  

            /підпис/         С.Л. Міліщук  

  _________________________  

З оригіналом згідно:  

Заступник голови  

Апеляційного суду Волинської області                    А.М. Хомицький  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація