ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2010 р.Справа № 29/57-10-1403
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.
за участю представників сторін:
від скаржників –ОСОБА_4
Представники позивача та відповідача не з’явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичних осіб –підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р.
у справі № 29/57-10-1403
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Україна”
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційна Фірма „УКРЮЖАВТОТЕХСЕРВІС”
про усунення перешкод та визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Україна” в березні 2010р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційна Фірма "УКРЮЖАВТОТЕХСЕРВІС" про:
- визнання права власності на об’єкти нерухомості –цілісний майновий комплекс авторинку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада Живахова гора, № 1;
- Державну реєстрацію об’єктів нерухомості, що знаходяться за вищевказаною адресою;
- зобов’язання ТОВ ВКФ “УКРЮЖАВТОТЕХСЕРВИС” не чинити перешкоди ТОВ “Нова Україна” стосовно проїзду та проходу по території авторинку.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.10.2009 р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна, за умовами якого відповідачу передано в оренду торгівельні, гостьові площадки, площадки для демонстрації та продажу автомобілів, за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада Живахова гора, № 1.
Зазначені об’єкти нерухомості, що є предметом укладеного договору, знаходяться на земельній ділянці площею 46,09 га, яка надана позивачу у постійне користування. На цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, споруди та інженерно –технологічна інфраструктура авторинку, які були збудовані ще у 1991 році та належать позивачу на підставі свідоцтв про право власності від 12.10.2006 р. (будівлі 1 –„Ж”, 1 –„Е”, 1 –„В”, 1 –„Г”, 1 –„Д”); свідоцтва про право власності від 30.09.2008 р. (адміністративна будівля, літ. „А”); договорів купівлі –продажу від 28.09.2009 р. (2 будівлі площею 24,8 м2 та 30,6 м2). Крім того, починаючи з 1990 р. на вказаній території побудовані інші споруди, які складаються, згідно Технічного паспорту від 01.10.2009 р., з нежитлових будівель, торгівельних площадок, мостіння, перелік та загальна площа яких наведені в позовній заяві. На підставі ст.331, ч. 5 ст.376 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на самочиннно збудований цілісний майновий комплекс авторинку, що знаходиться за адресою: Біляївський район, Живахова гора, 1-А. Оскільки відповідач чинить перешкоди у користуванні зазначеними приміщеннями, не допускає його транспорт на мостіння та торгівельні площадки, забороняє прохід та проїзд транспорту позивача, останній просив зобов’язати відповідача усунути перешкоди, що порушують його права як власника авторинку (а.с.2-8 т.1).
Відповідач проти задоволення позовної заяви не заперечував, зазначивши, що дійсно мало місце вчинення перешкоди, щодо користування позивачем його майном, оскільки охоронці, які є співробітниками відповідача, несвоєчасно отримали перелік осіб, що мають право доступу до орендованого об’єкту, також відповідач вказував, що зазначені порушення усунені (а.с.98-99 т.2).
19.04.2010 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив визнати за ним право власності на об’єкт нерухомості –цілісний майновий комплекс авторинку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1. Перелік об’єктів, що входять до складу майнового комплексу, наведений у заяві; зобов’язати відповідача не чинити позивачу перешкоди стосовно проїзду та проходу по території авторинку за вищевказаною адресою (а.с.104-105 т.2).
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з даним рішенням, Фізичні особи –підприємці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 12.11.2010р. звернулись з апеляційною скаргою, в якій просили його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Також скаржники мотивували апеляційну скаргу тим, що зазначене рішення порушує їх права та обов’язки. Одночасно скаржники заявили клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 22.11.2010 р.
Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та відповідача не надійшли.
08.12.2010 р. ТОВ „Нова України” та ТОВ ВКФ „Укрюжавтотехсервіс” звернулись з клопотаннями про відкладення розгляду справи зі слідуючих підстав:
- ТОВ „Нова України” зазначило, що ухвала про призначення апеляційної скарги на 09.12.2010 р. отримана товариством 08.12.2010 р., тому у останнього не було можливості укласти договір з юристом з метою захисту його інтересів;
- ТОВ ВКФ „Укрюжавтотехсервіс” вказало що ухвалу суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду товариство не отримувало, у зв’язку з чим не може забезпечити явку свого представника у судове засідання, апеляційна скарга йому не вручена.
Зазначені клопотання відхилені судовою колегією, оскільки:
- ТОВ „Нова України” не надано доказів про отримання ухвали суду апеляційної інстанції 08.12.2010 р.;
- відповідно до поштового повідомлення ТОВ ВКФ „Укрюжавтотехсервіс” ухвалу про призначення справи до розгляду отримало 27.11.2010 р.;
- відповідно до ст.ст.94, 95 ГПК України копія апеляційної скарги надсилається іншій стороні і докази надсилання, а не вручення, додаються до апеляційної скарги;
- участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов’язковою, а також не визнана такою судом апеляційної інстанції;
- сторони належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія відзначає наступне.
Товариству з обмеженою відповідальністю ''Нова Україна'' на підставі рішення 23 сесії Августівської сільської Ради народних депутатів від 26.12.2001р. № 280 видано Державний акт серії І-ОД № 004523 від 28.12.2001р. на право постійного користування землею площею 47,84га для розміщення авторинку та продовольчого ринку змішаної торгівлі.
Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 03.08.2007р. № 1129/2007 затверджено звіт про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки від 12.10.2006р. та ціну продажу цієї земельної ділянки у розмірі 12 321 507.86грн.; вирішено продати ТОВ ''Нова Україна'' зазначену земельну ділянку із розстроченням платежу на п'ять років до 15.08.2012р. з можливістю дострокової оплати єдиним платежем, затверджено умови продажу.
Відповідно до вказаного розпорядження Біляївської райдержадміністрації та розпорядження від 14.01.2008р. за № 27/2008 ''Про внесення змін і доповнень до розпорядження райадміністрації від 03.08.2007р. № 1129/2007'', рішення Августівської сільської ради Біляївського району за №335/Р-ХVІІІ-V від 17.12.2007р. ''Про продаж ТОВ ''Нова Україна'' земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 46,09га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора1В, 1Г, 1Д, 1Е, 1Ж та перебуває у товариства в постійному користуванні'', між Біляївської райдержадміністрацією та ТОВ ''Нова Україна'' 22.01.2008р. укладено договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, яка складається з двох земельних ділянок площею 7,0766га кадастровий номер 5121080300:01:003:0120 та площею 39,0128га кадастровий номер 5121080300:01:003:0119. Відповідно до п.2.1., 2.2. договору ціна визначена у розмірі 12236053.07грн. без ПДВ; продаж здійснено із розстроченням платежу на п'ять років до 15.12.2012р., з помісячною оплатою в сумі 203934.22грн. Розділом 4 договору ''Перехід права власності на земельну ділянку'' передбачено: ''п.4.1. Право власності на земельну ділянку виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Покупцю за умови сплати ним повної вартості придбаної земельної ділянки, згідно п.2.1. цього договору. До цього моменту правовий режим її використання та розрахунків за неї зберігається у тому вигляді, у якому він був раніше встановлений;
''п.4.2. Приступати до використання земельної ділянки, як власник, до одержання Державного акту на право власності на земелю Покупцю забороняється'';
''п.4.3. З моменту виникнення у Покупця права власності на земельну ділянку, всі видані раніше правоустановчі документи на право Покупця по користуванню земельної ділянки втрачають силу.''
Означений договір посвідчений нотаріально та 28.01.2008р. Зареєстрований Августівською сільською радою у Державному реєстрі земель.
На замовлення ТОВ ''Нова Україна'' Одеською регіональною філією ДП ''Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах'' виготовлена технічна документація зі складання державного акту на право власності товариства на означену земельну ділянку, встановлення меж якої в натурі оформлено відповідним актом від 26.02.2008р.
Зазначені обставини встановлені при розгляді справи №29/235-09-5595 зо позовом ТОВ „Нова України” до Біляївської райдержадміністрації Одеської області про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії.
Матеріали справи свідчать, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить ТОВ „Нова Україна” на підставі свідоцтв про право власності, виданих 12.10.2006 р. Виконавчим комітетом Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області:
- серії ЯЯЯ№278855 на нежитлову будівлю площею 20,20 кв.м. літера 1-В (технічний паспорт від 05.09.2006 р.) –а.с.22 т.1;
- серії ЯЯЯ№278854 на нежитлову будівлю площею 20,20 кв.м літера 1 –Г (технічний паспорт від 05.09.2006 р.) –а.с.24 т.1;
- серії ЯЯЯ№278853 на нежитлову будівлю площею 20,20 кв.м літера 1 –Д (технічний паспорт від 05.09.2006 р.) –а.с.26 т.1;
- серії ЯЯЯ№278851 на нежитлову будівлю площею 42,60 кв.м літера 1 –Е (технічний паспорт від 05.09.2006 р.) –а.с.20 т.1;
- серії ЯЯЯ№278852 на нежитлову будівлю площею 42,60 кв.м літера 1 –Ж (технічний паспорт від 05.09.2006 р.) –а.с.17-18 т.1.
Право власності ТОВ „Нова України” на вищеперелічене нерухоме майно зареєстровано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” 17.10.2006 р., про що свідчать відповідні витяги (а.с.19, 21, 23, 25, 27 т.1).
Виконавчим комітетом Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області 30.09.2008 р. видано ТОВ „Нова Україна” свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю загальною площею 101,10 кв.м. літера „А” (технічний паспорт від 12.09.2008 р.), право власності на яке зареєстровано КП „ОМБТІ та РОН” 01.10.2008 р. (а.с.31-32 т.1).
На підставі договорів купівлі-продажу від 28.09.2009 р., укладених між ТОВ Агрофірма „Августівка” та ТОВ „Нова Україна” (реєстраційні №№1678, 1679) Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” 01.10.2009 р. зареєстровано право власності ТОВ „Нова Україна” на нежітлові будівлі площею 30,6 кв.м літера „А” за адресою: Живахова гора, 1 та площею 24,80 кв.м літера „А” за адресою: Живахова гора, 1-Б (а.с.14-16, 28-30 т.1).
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наданих правовстановлюючих документів, позивач безпідставно включив до переліку самочинно збудованих об’єктів, на які він просив визнати право власності, вищезазначені будівлі, на які йому в установленому порядку видані свідоцтва про право власності.
Що стосується інших об’єктів, зазначених позивачем у позові, відповідно до Технічного паспорту КП„ОМБТІ та РОН” станом на 01.10.2009 р., то судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування” до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Згідно п.1.3., 1.6., 1.12. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за N 66/7387, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею. Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 14.11.2009 р. №36, проведеної з ініціативи та на замовлення позивача, нежитлові будівлі за літерами „Д-Ш” (згідно Техпаспорту станом на 01.10.2009 р.) фактично є об’єктами незавершеного будівництва (а.с.98 т.1).
Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У Технічному паспорті від 01.10.2009 р. зазначено, що усі споруди, які вказані в цьому паспорті збудовані до 1992 р. (а.с.13 т.2). Разом з тим матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили право позивача на будівництво спірних будівель (дозволи на виконання будівельних робіт ), виконання будівництва саме ним та за свої кошти, із своїх матеріалів.
З урахуванням наведеного, підстави на визначення за ТОВ „Нова Україна” право власності на самочинно збудовані об’єкти, які фактично незавершені будівництвом відсутні.
Щодо вимог про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні приміщеннями, відображеними у Технічному паспорті від 01.10.2009 р. під літерами „А” –„Ш”, торгівельними площадками (№1-3), мостінням (I-V), то судова колегія зазначає, що докази чинення перешкод з боку відповідача у їх користуванні в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до договору оренди від 01.10.2009 р., укладеному між ТОВ „Нова України” та ТОВ ВКФ „Укрюжавтотехсервіс” об’єктом оренди є лише торгівельна, гостьова площадка та площадка для демонстрації і продажу автомобілів загальною площею 19,49 га (а.с.11-13 т.1). Відповідач підтвердив, що в березні –квітні 2010 року внаслідок несвоєчасного подання позивачем переліку осіб, що мають право доступу до вказаних об’єктів, працівники відповідача чинили перешкоди щодо проїзду і проходу працівників ТОВ „Нова Україна”, але ці порушення усунені (а.с.98-99 т.2).
Згідно ст.15 ЦК України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право особи, однак у даному випадку таке порушення відсутнє.
Вищевикладене не враховано судом при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. у справі №29/57-10-1403 скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 14.11.2010 р.