Р І Ш Е Н Н Я                           Справа № 2-1410/10  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  26 лютого 2010 року     Київський районний суд м. Донецька у складі  

головуючого судді Коваленко В.В.,  

при секретарі Бердеєві Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у результаті ушкодження здоров'я та втрати працездатності при виконанні трудових обов'язків, суд -  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав у судовому засіданні, в якому зазначив, що він більш ніж 40 років працював на вугільних підприємствах у шкідливих та небезпечних умовах праці с повним робочим днем під землею. 20 жовтня 1998 року він отримав професійне захворювання, а саме хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології. 20 жовтня 1998 був складений акт № 41, згідно до якого вказане захворювання було встановлено професійним. 06.06.2000 року висновком МСЕК позивач був визнаний інвалідом третьої групи безстроково з 50% втрати працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, Також йому була встановлена необхідність в медикаментозному  та санаторно – курортному лікуванні. В зв'язку з зазначеним, позивач отримав матеріальну допомогу, отримує щомісячні виплати, однак морально страждає, оскільки втратив здоров'я та заробіток, має постійно лікуватись, не може знайти іншу роботу. Тому позивач просить стягнути з відповідача 50 000 гривень за спричинену йому моральну шкоду внаслідок втрати здоров'я на виробництві.  

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги і надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.  

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсягу і пояснив, що дійсно при зазначених у позові обставинах позивач отримав професійне захворювання, через що втратив працездатність . Зазначені обставини відповідачем не оскаржуються.  

Разом з тим представник відповідача вважає, що позивач пропустив три місячний строк позовної давності. Крім того, на думку відповідача, висновок МСЕК про втрату працездатності не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди. Крім того позивачу сплачена матеріальна допомога та відшкодовуються щомісячні страхові виплати. Відповідач вважає, що доказів моральної шкоди позивач не має.  

Заслухавши сторони, проаналізувавши матеріали та обставини по справі суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач більш ніж 40 років працював на вугільних підприємствах у шкідливих та небезпечних умовах праці с повним робочим днем під землею.  

20 жовтня 1998 року він отримав професійне захворювання, а саме хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології. 20 жовтня 1998 був складений акт № 41, згідно до якого вказане захворювання було встановлено професійним.  

06.06.2000 року висновком МСЕК позивач був визнаний інвалідом третьої групи безстроково з 50% втрати працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, Також йому була встановлена необхідність в медикаментозному  та санаторно – курортному лікуванні.  

В зв'язку з зазначеним, позивач отримав матеріальну допомогу, отримує щомісячні виплати, однак морально страждає, оскільки втратив здоров'я та заробіток, має постійно лікуватись, не може знайти іншу роботу.  

Відповідно до ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.  

Суд вважає, що в наслідок ушкодження здоров'я з вини відповідача, позивач не міг не страждати морально, не відчувати відчував фізичний біль. В наслідок неможливості працевлаштування за фахом суд вважає, що умови життя позивача та його життєві зв'язки змінилися. Зазначені чинники не можуть негативно не вплинути на моральному стані позивача, і потребують від нього додаткових усиль для організації свого життя.  

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, відшкодовується в установленому законодавством порядком.  

Згідно із вимогами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування працівнику моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.  

У зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, передбаченому ст. 233 КЗпП України, суд вважає за необхідне, на підставі вимог ст. 234 КЗпП України, поновити позивачу строк звернення до суду, пропущений з поважних причин. При цьому суд приймає до уваги, що в наслідок ушкодження здоров'я, позивач тривалий час лікувався, що заважало йому звернутися за юридичною допомогою та до суду. Також отримане позивачем захворювання негативно вплинуло на його спроможність самостійно захищати свої інтереси, про що суд впевнився під час судового процесу.  

При визначенні розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги матеріальне становище сторін, обставини отримання ушкодження здоров'я, ступінь, глибину і тривалість моральних страждань позивача, а також ступінь вини відповідача у професійному захворюванні позивача.  

За таких підстав суд вважає задовольнити позов частково і стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 5000 грн.  

На підставі вищевикладеного,   керуючись   вимогами ст. ст. 173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд -  

  ВИРІШИВ:  

  Позовну заяву ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у результаті ушкодження здоров'я та втрати працездатності при виконанні трудових обов'язків, задовольнити частково.  

Стягнути з Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 000 (п»ять тисяч) гривень.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

  Суддя: