14.12.2010     

                                                                                                                                                                                                                                                                 < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2010 р.  Справа № 2а-12337/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. < Текст > 

розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області  до Виробничого об’єднання житлово-комунального господарства про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничого об’єднання житлово-комунального господарства про стягнення недоїмки за страховими внесками та пенею  у загальній сумі 4584,07 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 2010 року за Виробничим об’єднанням житлово-комунального господарства виникла недоїмка зі сплати страхових внесків у загальній сумі 268,21 грн. (з урахуванням часткового стягнення суми заборгованості по рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р.), що є порушенням вимог ст. 45 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999р. Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу була нарахована пеня у сумі 4315,86 грн., яка також є несплаченою, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, надав до суду 27.10.2010р. клопотання про розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, заперечень проти позову не надав.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999, № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до матеріалів справи Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства є страхувальником з обов’язкового державного страхування від нещасних випадків, який зареєстрований та перебуває на обліку як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області за № 0403000013 та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно ст. 16 Закону № 1105-XIV Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Статтею 46 Закону № 1105-XIV встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний, зокрема, подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Згідно з ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону одним із джерел фінансування Фонду від нещасних випадків є внески роботодавців.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1105-ХIV розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислюється Фондом у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Також розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємства. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Визначаючи розмір страхового внеску Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Статтею 52 цього ж закону, передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Виробничому об’єднанню житлово-комунального господарства визначено страховий тариф в розмірі 0,57% від фактичних витрат на оплату праці найманим працівникам, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

15.07.2010р. відповідач подав до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 2010 року відповідно до якої, з урахуванням сум, які стягуються позивачем з відповідача в судовому порядку в інших судових справах (№ 2-а-7639/09/0470, рішення господарського суду Дніпропетровської області № 9/189 від 27.06.2005р., № А12/3 від 07.02.2007р., № А20/11 від 11.03.2008р. -  стягнення недоїмки у сумі 15679,99 грн. та пені у сумі 2840,01 грн.), у відповідача існує недоїмка зі сплати страхових внесків у сумі 268,21 грн. та зі сплати пені у сумі 4315,86 грн.

Зазначений борг не оскаржений відповідачем ні у судовому ні у адміністративному порядку, тому є узгодженим. Відповідачем зазначена сума не сплачена в результаті чого виникла заборгованість.

Отже, сума заборгованості відповідача на теперішній час за вказаний період складає: недоїмка - 268,21 грн., пеня - 4315,86 грн.

Згідно зі статтею 47 Закону № 1105-XIV страхові внески є цільовим платежем.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 55 Закону передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

 Керуючись  ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області  до  Виробничого об’єднання житлово-комунального господарства про  стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Виробничого об’єднання житлово-комунального господарства на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області  недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 21 коп. та пені у сумі 4315 (чотири тисячі триста п’ятнадцять) грн. 86 коп.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                      < (підпис) > 

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

< Текст >