13.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 р. справа № 2а-10022/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
< Список >
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі – ДПІ, позивач) звернулась до адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1.), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 2635,75 грн. на користь держави.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2635,75 грн., яка нарахована внаслідок порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства» № 727 від 03.07.1998 року (далі – Указ № 727).
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки про виклик позивачу.
Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку про виклик, а також копію позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд дійшов висновку про належне повідомлення позивача та відповідача та можливісті розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.06.2006 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
16.12.2009 року відповідач звернувся до ДПІ із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності – поліграфічні послуги, інформаційно-маркетингові послуги, видавництво газет, роздрібна торгівля.
Як зазначено в п. 2 Указу № 727 від 03.07.1998 року ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Рішенням Дніпропетровської міської ради №5/8 від 06.12.2006 року «Про ставки єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб» передбачені розміри ставок за видами діяльності.
Згідно з положенням ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року (далі – Закон № 1251-ХІІ) платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно чинним законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 несвоєчасно сплачував єдиний податок у розмірі 200,00 грн. на місяць, на підставі чого виникла заборгованість перед бюджетом, яка, у зв’язку з частковою переплатою, складає в загальній сумі 2635,75 грн.
Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1251-ХІІ обов’язок фізичної особи щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) припиняється сплатою податку і збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням чи смерті платника.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 Указу № 727 відповідач повинен був сплачувати суму єдиного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідачем не надано суду доказів про сплату суми заборгованості.
Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом у їх переконливості.
Положення ч.1 ст.71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 даного Кодексу.
У відповідності до п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 2635 (дві тисячі шістсот тридцять п’ять) гривень 75 копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 26 листопада 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >