12.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. справа № 2а-8166/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
представника позивача Лихоліт О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1846,28 грн.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2008 р. по грудень 2008 р. у сумі 1846,28 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Прокурор та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повістки про виклик прокурору та відповідачу на судове засідання. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності прокурора та відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом №1058-IV та розробленою відповідно до Закону №1058-IV Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1). Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.17 Закону №1058-IV страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Статтями 14, 15 Закону №1058-IV передбачено, що платники страхових внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції № 21-1 платниками зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з п. 4 Інструкції № 21-1 розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Iнструкції складає 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску. Тобто, розмір місячного страхового внеску за кожний місяць, розрахованого відповідачем за відповідний місяць, складає 33,2 відсотки.
Пунктом 11.12 Інструкції №21-1 передбачено, що за підсумками року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.
Частиною 3 статті 18 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, які справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідачем, відповідно до наведених норм, було надано до управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2008 р. по грудень 2008 р. за формою згідно додатку 23, в яких самостійно визначено до сплати 2706,88 грн. За період з травня по грудень 2008 року відповідачем сплачено внесків лише на суму 860,60 грн., в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 1846,28 коп.
Частиною 2 ст. 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка). Тобто відповідач не виконав покладених на нього законодавством обов’язків в повному обсязі, що призвело до утворення недоїмки у сумі 1846,28 грн.
03.12.2009 р. на адресу відповідача було направлено вимогу №Ф-1387 на суму 1846,28 грн., яка була отримана ним 09.12.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи.
Доказів сплати заборгованості відповідач до суду не надав.
Частиною 3 статті 106 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду наділені правом звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1846,28 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 28 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01 листопада 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >