ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2010 р. Справа № 2a-3929/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю представника позивача: Іванишин Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця"
про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2010 року в сумі 17295,07 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
08.11.2010 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (далі - відповідач) про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2010 року в сумі 17295,07 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачем допущено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2010 року в загальній сумі 17295,07 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. При цьому, суд не взяв до уваги клопотання відповідача від 23.11.2010 року про відкладення розгляду справи, оскільки причини неприбуття в судове засідання представника відповідача документально не підтверджено, а тому така неявка вважається судом без поважних причин.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 3 п.1 ст.2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виключно Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Як було встановлено в судовому засіданні, відкрите акціонерне товариство "Хутрофірма "Тисмениця" зареєстроване 14.12.1998 році (а.с. 16) та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, відповідно є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Колишнім працівникам відповідача виплачується пільгова пенсія.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача 11.01.2010 року та 01.03.2010 року направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а", "б" - "з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" сума плати підприємства за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунків склала за квітень 2010 року за списком № 1 в сумі 1366,31 грн., та за квітень 2010 року за списком № 2 в сумі 15928,76 грн. (а.с. 8 -15). Дані розрахунки відповідачем отримано.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до пунктів “а”,“б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень 2010 року за списком № 1 та № 2 в загальній сумі 17295,07 гривень (а.с. 7).
Наявність заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розрахунками фактичних витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, розрахунком боргу, іншими матеріалами справи.
Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов підставний та належить до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “"Хутрофірма "Тисмениця" (77201, вул. Вербова, 9, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 00300015) в користь управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2010 року в сумі 17295 (сімнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 07 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.