Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.07                                                                                            Справа №  3/165

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Гаврилюк  О.М суддів:                                 Ткаченка  Б.О.  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання   Швидак С.І.,

за участю представників сторін:

від позивача:          Лазаренко С.М. –дов. №3251/10/10-044 від 31.02.2007р., представник

від відповідача:          не з’явилися

від прокуратури:          не з’явилися

розглянув апеляційну скаргу Прокурора м. Кременчука та апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2006 р.

по справі №3/165  (суддя  Бунякіна Г.І.)

за позовом          Прокурора м. Кременчука в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

до          Кременчуцького православного фонду духовного відродження

про          припинення юридичної особи,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Прокурор м. Кременчука в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцького православного фонду духовного відродження про припинення юридичної особи. Позов обґрунтовується тим, що відповідач з моменту реєстрації не подає звітність до податкового органу, що відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” №755-ІV від 15.05.2003р. є підставою для припинення юридичної особи.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.11.2006р. по справі №3/165 у позові відмовлено. Рішення мотивовано, зокрема, тим, що Кременчуцький православний фонд духовного відродження діє у відповідності до Закону України „Про об’єднання громадян”, який не пов’язує припинення діяльності об’єднання громадян з неподанням звітності до податкового органу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Полтавської області, Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція та Прокурор м. Кременчука звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Ухвалою від 15.01.2007р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд об’єднав апеляційну скаргу Прокурора м. Кременчука на рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2006р. по справі №3/165 та розгляд апеляційної скарги Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на вказане рішення в одне провадження.

Апеляційним господарським судом ухвалою від 12.01.2007р. відкрито апеляційне провадження по справі №3/165 та, відповідно до ухвал від 15.01.2007р. та 18.01.2007р., проведені підготовчі дії та призначено справи до апеляційного розгляду.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційних скарг.

Представник відповідача та прокурор в судове засідання не з’явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Їх нез’явлення не перешкоджає розгляду скарги.

Апеляційний господарський суд вважає, що розгляд справи №3/165 повинно відбутися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто до вирішення в порядку адміністративного судочинства відноситься спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами ГПК України ознак справи господарської юрисдикції, і повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

За викладених обставин, справа №3/165 повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно ст.60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави. В даному випадку прокурора м. Кременчука представляє інтереси держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. по справі №1-1/99, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. За висновком Конституційного суду України, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, позивачем по справі за позовом прокурора може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно до п.17 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду, зокрема з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, і позов прокурора із зазначеного питання і його апеляційна скарга підлягають судовому розгляду.

Вивчивши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.

Рішенням міського голови виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №179 від 02.03.1995р. зареєстровано Кременчуцький православний фонд духовного відродження (а.с.13).

З 02.03.1995р. Кременчуцький православний фонд духовного відродження зареєстрований в ЄДРПОУ як юридична особа у формі благодійного фонду (а.с.37). Місцезнаходження Кременчуцького православного фонду духовного відродження, згідно свідоцтва про державну реєстрацію –Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вул. Генерала Родимцева, 5, кв.19. Видом діяльності його визначено благодійну діяльність.

Дозвіл на виготовлення печаток і штампів відповідачу видавався, що підтверджується довідкою інспектора дозвільної системи Автозаводського РО (а.с.32).

Згідно актів обстеження місцезнаходження №37, 38, 40 від 10.04.2006р. Кременчуцький православний фонд духовного відродження за юридичною адресою фактично не знаходиться (а.с.29-31).

Відповідачем звіти до Кременчуцької ОДПІ не подавалися з моменту реєстрації (а.с.26).

Дослідивши докази що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія апеляційного суду вважає що рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з наступних підстав.

Прокурор та позивач обґрунтовують заявлений позов Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV, п.2 ч.2 ст.38 якого зазначає що однією із підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Втім зазначений Закон України, відповідно до його преамбули, регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців. Але зазначений Закон не деталізує порядок застосування перелічених в ст. 38 санкцій до юридичних осіб різних видів. Тому наведене положення цього Закону має застосовуватися в сукупності із спеціальними нормами, які безпосередньо визначають порядок створення, діяльності та припинення певних видів юридичних осіб.

Згідно ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Ні підчас розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження прокурором та позивачем не надано доказів наявності будь-якої із визначених вище підстав для припинення Кременчуцького православного фонду духовного відродження.

Відповідно до ст.247 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003р., у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Тобто, ст.247 ГК України містить вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації та ліквідації підприємств.

За статтею 238 ГК України, адміністративно-господарські санкції це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, які можуть бути застосовані до суб’єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 239 ГК України №436-ІV від 16.01.2003 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання.

Таким чином, припинення юридичної особи застосовується як господарсько-правова санкція лише у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.

Доказів здійснення Кременчуцьким православним фондом духовного відродження господарської діяльності і припущення ним порушення за яке передбачено застосування відповідної санкції позивачем та прокурором не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону  України „Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 р. №2460-XII (далі –Закон України №2460-XII), об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод; дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об’єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об’єднання  громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Тобто, за наведеними ознаками Кременчуцький православний фонд духовного відродження відноситься до об’єднань громадян і порядок створення, діяльності та припинення вказаної юридичної особи має відбуватися відповідно до зазначеного Закону.

Статтею 24 Закону України „Про об’єднання громадян” встановлено, що з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об’єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статутом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Жодних доказів в підтвердження факту здійснення відповідачем господарської діяльності самостійно або опосередковано створеними госпрозрахунковими установами і організаціями, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження ні позивачем, ні прокурором не було надано.

Стаття 19 Закону України №2460-XII передбачає можливість припинення діяльності об’єднань громадян шляхом їх примусового розпуску або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Виключний перелік підстав для припинення діяльності яких встановлений ст. 32 цього Закону. До даного переліку не включена така підстава, як неподання звітності до податкового органу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Функції та права органів державної податкової служби визначені у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990р., відповідно до п. 17 ч. 11 якого, органи державної податкової служби мають право на звернення до господарського суду із заявою про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Кременчуцький православний фонд духовного відродження є громадською благодійною організацією, а не суб’єктом підприємницької діяльності, і з огляду на

положення Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Кременчуцька ОДПІ не наділена достатнім обсягом повноважень для звернення з позовом про припинення об’єднань громадян.

Таким чином, неподання звітності до податкового органу не може бути підставою припинення діяльності Кременчуцького православного фонду духовного відродження, а зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до ст.201 КАС України,  не може вважатися підставою для скасування або зміни оскарженого рішення помилкове посилання місцевого суду на норми ГПК України. Суд апеляційної інстанції вважає що місцевий суд правильно встановив обставини справи, прийняте ним рішення є вірним по суті, порушень матеріального та істотних процесуального права які, відповідно до ст.ст.201-202 КАС України, є підставою для скасування або зміни рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2006р. у справі №3/165,  місцевим судом не припущено.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2006р. у справі №3/165 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись: п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

у  х  в  а  л  и  в :

1. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2006р. у справі №3/165 залишити без змін, а апеляційну скаргу Прокурора м. Кременчука та апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції –без задоволення.

2. Справу №3/165 повернути господарському суду Полтавської області.

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                      Гаврилюк  О.М  Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.