Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.07 Справа № 453/18-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мостової Г. І. (доповідач по справі),
суддів: Мамонтової О.М. суддів: Фаловської І.М.
.
при секретарі судового засідання Рустам’яні Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 року
у справі № 453/18-06 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торес-Тех», м. Бровари
до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Бровари
про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Костюченко О.В. –дов. б/н від 15.11.2006 р.
від відповідача: Грєбєннікова О.Л. –дов. № 3202 від 19.02.2007 р., Степанюк А.В. –дов. № 2616 від 10.02.2007 р., Воловенко О.М. –дов. № 547 від 20.11.2006 р.
від прокуратури: Матвієць В.В. –посв. № 54 від 13.03.2005 р.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. позовні вимоги було задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.11.2006 р. № 0007532304/0 та зобов’язано Броварську об’єднану податкову інспекцію відновити на особовому рахунку ТОВ «Торес-Тех»від’ємне значення податку на додану вартість в сумі 6499500 грн., а також стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торес-Тех»6,80 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Броварська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.02.2007 р. відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. та проведено відповідно до ухвали суду від 09.02.2007 р. необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Також, до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 07.02.2007 р. відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. та проведено відповідно до ухвали суду від 09.02.2007 р. необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.02.2007 р. було закінчено підготовку справи до апеляційного провадження та об’єднано розгляд апеляційної скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції та апеляційної скарги прокуратури Київської області в одне апеляційне провадження.
Представник позивача проти апеляційних скарг усно заперечив, вимоги ухвали суду не виконав, відзивів на апеляційні скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Київської області не подав.
Представники відповідача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Подали клопотання № 3204 від 19.02.2007 р. (вх. суду № 2-05/1385 від 19.02.2007 р.) про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів. Зазначене клопотання колегією суддів задоволено. Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
Також, представниками відповідача було подано клопотання № 3203 від 19.02.2007 р. (вх. суду № 2-05/1384 від 19.02.2007 р.) про залучення до справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державну податкову інспекцію в Київському районі м. Донецька у зв’язку зі зміною місцезнаходження позивача та перебуванням на податковому обліку у вищевказаній ДПІ. Зазначене клопотання колегією апеляційного суду не задовольняється, оскільки не обґрунтовано яким чином рішення у цій справі вплине на права та обов’язки Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька щодо сторін у цій справі.
Представник прокуратури Київської області вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
09.10.2006 р. Броварською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області було проведено перевірку підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2006 року.
За результатами перевірки, контролюючим органом визначено порушення п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року на суму 6 499 500 грн. та про що було складено Акт №481/23-4/31463728 «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торес-Тех», в якому зазначено, що позивач в порушення п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкову накладну № 120502 від 12.05.2006 р. на суму 6500000 грн. неправомірно відніс до складу податкового кредиту у червні 2006 року, оскільки фінансово-господарська операція по пошуку товару не має статусу «господарської операції», а також зазначено, що податкова накладна має недоліки в оформленні.
На підставі вказаного Акту, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0007532304/0 від 01.11.2006 р., відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування, у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів, з податку на додану вартість на суму 6 499 500 грн.; нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 894 088 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума податку на додану вартість виникла у зв’язку з отриманням позивачем у травні 2006 року на підставі договору № 0506.004 від 05.05.2006 р. послуги з пошуку товару та безпосередньо самого товару, який був предметом пошуку, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.2.2., 2.3. зазначеного договору вартість товару склала 52 000 000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 8 666 666,67 грн., а вартість послуги пошуку зазначеного товару склала 39000000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 6 500 000 грн.
Доцільність та економічна вигідність господарської операції, яка відбулася в процесі реалізації відповідно до умов договору №0506.004 від 05.05.2006 р. пояснюється наступним. Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля машинами та устаткуванням, а також посередництво у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.
Між позивачем та ПП «Багіра»було укладено договір №0305/3 від 03.05.2006 р., відповідно до п.п.1.1., 1.2., 2.2. якого ПП «Багіра»прийняло на себе зобов’язання згідно Специфікації №1 в строк до 06.05.2006 р. передати у власність позивача товар загальною вартістю 52 000 000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 666 666,67 грн., а позивач зобов’язався в строк до 13.05.2006 р. передати у власність ПП «Багіра»товар загальною вартістю 52 000 000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 666 666,67 грн. згідно специфікації № 2 (а.с.39-43).
03.05.2006 р. між позивачем та ТОВ «Техмашрезерв»було укладено договір №4/030506, відповідно до п.1.1., 1.2., 2.2. якого позивач зобов’язався передати у власність ТОВ «Техмашрезерв»товар загальною вартістю 52 003 000 грн., в т.ч. 8 667 166,67 грн. податку на додану вартість згідно Специфікації № 1 у строк до 06.05.2006 р., а ТОВ «Техмашрезерв»зобов’язалося у строк до 10.05.2006 р. згідно Специфікації № 2 передати у власність позивача товар загальною вартістю 52003000 грн., в т.ч. 8 667 166,67 грн. (а.с.51-54).
При цьому, позивач для виконання взятих на себе зобов’язань мав на меті поставити до 13.05.2006 р. ПП «Багіра»товар, який повинен був отримати від ТОВ «Техмашрезерв»до 10.05.2006 р.
Однак, 05.05.2006 р. ТОВ «Техмашрезерв»направило позивачу лист, в якому повідомило останнього, що товар, який повинен бути поставлений у строк до 10.05.2006 р. ТОВ «Техмашрезерв»може бути поставлений лише в строк до 02.06.2006 р.
Відповідно до п.8.1.4. договору № 0305/3 від 03.05.2006 р., у разі затримки постачання зустрічного товару позивач зобов’язаний сплатити на користь ПП «Багіра»штраф у розмірі 5% від вартості товарно-матеріальних цінностей за кожен день прострочення постачання. Враховуючи вартість товарів, які вказані у Специфікації № 1, у випадку прострочення поставки товарів позивач повинен був сплачувати за кожен день прострочення штраф у сумі 2 600 000 грн.
З метою уникнення збитків позивач уклав з ПП «Світек»договір купівлі-продажу товарів № 0506.004 від 05.05.2006 р. (а.с.62-65), відповідно до умов якого ПП «Світек»зобов’язувався у термін до 13.05.2006 р. (день виконання зобов’язань позивача перед ПП «Багіра») знайти товар згідно Специфікації на суму 52 000 000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 666 666,67 грн. і доставити на склад Покупця (позивача), а позивач, в свою чергу, зобов’язався оплатити товар у зазначеному вище розмірі а також оплатити послугу ПП «Світек»по пошуку товару, вартість становить 75% вартості поставленого товару, що складає 39 000 000 грн. в тому числі ПДВ – 6 500 000 грн.
ПП «Світек»взяті на себе зобов’язання по договору № 0506.004 від 05.05.2006 р. виконало в повному обсязі –поставило позивачу необхідний товар у встановлений строк, що підтверджується видатковою накладною № 12.05.2006 р. №120501, актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000001, рахунком-фактурою від 12.05.2006 р., податковою накладною № 120501 від 12.05.2006 р. на товар вартістю 52 000 000 грн. та податковою накладною №120502 на послугу пошуку товару вартістю 39 000 000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6 500 000 грн. (а.с.68-72).
Позивач виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті товару та послуг з його пошуку здійснив наступним чином: за поставлений товар –шляхом передачі векселів на суму 52 000 000 грн., про що складено Акт приймання-передачі векселів № б/н від 15.05.2006 р. та за послугу з пошуку товару –шляхом перерахування коштів в сумі 39000000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 26.05.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної ДПІ у Київському районі м. Донецька документальної перевірки ПП «Світек»з питань правових відносин з позивачем за травень 2006 року, ПП «Світек»виступало посередником, а постачальником товарів та послуги пошуку є ПП «Асмара», яке відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.10.2006 р. відсутнє за місцем реєстрації, порушено провадження у справі про банкрутство, а за травень 2006 року підприємством задекларовано до сплати податку на додану вартість в сумі 80 грн.
Крім того, відповідач вважає, що послуга ПП «Світек»по пошуку товару (маркетингове дослідження) не може бути визнана такою, що придбавається (виготовляється) платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності, тому не може відноситись до валових витрат виробництва. Оскільки, позивач проводив спірні операції без мети отримання прибутку, а з врахуванням оплати послуги по пошуку товару, взагалі збитково, відповідач вважає, що фінансово-господарська операція по пошуку товару не має статусу господарської операції.
Призначення послуги, у вартість якої включені спірні суми ПДВ, полягало у виконанні п.1.1. договору № 0506.004, відповідно до якого продавець зобов’язується знайти товар. Ця господарська операція направлена на виконання іншої угоди, укладеної раніше, що встановлено судом в ході розгляду справи. Податкова накладна, видана в підтвердження здійснення розрахункової операції, відповідає всім вимогам ст. 7.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість», в т.ч. зазначена номенклатура послуги. Також, у вказаній податковій накладній зазначена ціна продажу товару без врахування податку. Оскаржуване рішення відповідача частково ґрунтується саме на відсутності цих даних в податковій накладній, що суперечить фактичним обставинам справи та підтверджується належними доказами.
Вказана вище послуга була визначена відповідачем в Акті, як така, «... що не має статусу «господарської операції», в зв’язку з цим сума податку на додану вартість в сумі 6500000 грн. яка була включена до ціни цієї послуги на думку податкової, не може бути віднесена до податкового кредиту позивача.
Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином під господарською діяльності слід розуміти регулярну діяльність, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а під господарською операцією позивача слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, чи капіталі.
Крім того, відповідно до ст.3 ГК України, під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, відповідач прийняв невірне рішення про те, що спірна оподатковувана операція надання послуги по пошуку товару не є господарською діяльністю, оскільки відповідно ст.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), витрати на рекламу та дослідження ринку та маркетинг.
Відповідно ст.16 вказаного Положення витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут, та інші операційні витрати.
Таким чином, позивач відповідно до ст.ст.16,19 Положення не відносив витрати, які були понесені в результаті оплати послуг по пошуку товару (маркетингових послуг) до собівартості продукції, так як ці витрати відносяться до витрат на збут, які не відносяться до собівартості продукції.
Відповідно ч.1,2 п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податків протягом такого звітного періоду в зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, операції по пошуку товару, і як наслідок по його придбанню ПП «Світек»для позивача за всіма своїми ознаками носить характер легітимної господарської операції.
Як було зазначено в Акт № 481/23-4/31463728 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ«Торес-Тех» у податковій накладній від 12.05.2006 р. №120502 відсутній один із основних реквізитів для її заповнення, а саме: не вказана повна номенклатура робіт, послуг із зазначенням ціни продажу без врахування податку, а вказана загальна коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки номенклатура послуг передбачає перелік всіх видів послуг, які були отриманні покупцем у випадку надання різноманітного спектру послуг (робіт) їх постачальником, у випадку придбання одиничної послуги, в якої відсутні варіанти окремих послуг в рамках асортиментної групи та яка складається з одного виду і не поділяється на будь-які складові не застосовується класифікація на асортимент. Таким чином, номенклатуру, при придбанні чітко зазначеного виду послуг, зазначити не можливо з перелічених вище об’єктивних причин.
Також, господарський суд дослідивши спірну податкову накладну, встановив, що в рядку V графи 7, 11 податкова накладна від 12.05.2006 р. № 120502 містить окремо виділену суму ціни послуги без врахування податку на додану вартість 32500000 грн.; в рядку VI графи 7, 11 податкова накладна від 12.05.2006 р. № 120502 містить окремо виділену суму податку на додану вартість в сумі 6500000 грн.; в рядку VII графи 7, 11 податкова накладна від 12.05.2006 року № 120502 містить загальну суму ціни послуги з врахуванням податку на додану вартість в розмірі 39000000 грн.
Закон України «Про податок на додану вартість»дає повний і вичерпний перелік всіх обов’язкових реквізитів, які повинна містити в собі податкова накладна, а саме - відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 названого закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Таким чином, податкова накладна, на підставі якої позивачем було сформовано спірний податковий кредит повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та до п.6.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.
Відповідно до п.п.7.2.3., 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг) та податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пункт 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, на момент здійснення спірної господарської операції, контрагент позивача перебував на податковому обліку і в момент виписки податкової накладної у нього виникали податкові зобов’язання, що не спростовується відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, висновки, які були зроблені відповідачем в Акті перевірки, і які, як наслідок, призвели до зменшення суми податкового кредиту позивача, є необґрунтованими.
Оскільки, податкова накладна відповідає вимогам чинного законодавства, була надана під час податкової перевірки, крім того, контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій та виписки податкової накладної був зареєстрований платником податків і отримав від позивача суми ПДВ в ціні послуг, позивач правомірно включив суми ПДВ до свого податкового кредиту.
Необхідно враховувати, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов’язаннями.
Згідно з пунктом 8 статті 19 ГК України всі суб’єкти господарювання зобов’язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
З огляду на вищенаведене, колегія апеляційного господарського суду вважає, що відповідач необґрунтовано позбавив позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість з посиланням на здійснення негосподарської діяльності та відсутність належним чином оформленої податкової накладної та застосував відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, зменшення податковим повідомленням-рішенням № 0007532304/0 від 01.11.2006 року суми податкового кредиту червня 2006 року на 6499500 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 894088 грн. є протиправним.
При розгляді справи в місцевому господарському суді, позивач просив суд зобов’язати відповідача відновити на його особовому рахунку суму від’ємного значення податку на додану вартість, яка була знята у зв’язку з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення.
Оскільки, зазначена вимога ґрунтується на встановленому судом факті порушення права позивача внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення №0007532304/0 від 01.11.2006 року, і ставиться з метою відновлення порушеного права позивача, господарський суд Київської області правомірно зобов’язав відповідача відновити на особовому рахунку позивача суму від’ємного значення податку на додану вартість, яка була знята у зв’язку з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтованою визнається постанова, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки постанова господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. у справі №453/18-06 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови відсутні.
Враховуючи викладене, та керуючись Розділом VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», ст.ст. 194, 195, 196, 198, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційні скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. у справі №453/18-06 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Київської області від 22.12.2006 р. у справі №453/18-06 залишити без змін.
3. Матеріали справи №453/18-06 повернути до господарського суду Київської області.
4. Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
5. Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтями 210-213 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: Мостова Г. І. Судді: Мамонтова О.М. Судді: Фаловська І.М.