У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
При секретарі: Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року;
по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «ОТП Банк» до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Вінницької міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року ухвалено:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року у сумі 872 285 грн.53 коп. та штрафні санкції у сумі 40 600 грн. 94 коп.
В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № ML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «ОТП Банк» житлову квартиру, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул.. Островського, 70/102, що належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2008 року, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ПАТ «ОТП Банк» по кредитному договорі № ML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року у сумі 872 285 грн.53 коп. та штрафні санкції у сумі 40 600 грн.94 коп.
Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки-шляхом продажу ПАТ «ОТП Банк» предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою – покупцем та з надання ПАТ «ОТП Банк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не включно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ЖЕК, нотаріату, ДЗК, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, за ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафту) № MI –В02/057/2008/1 від 10 червня 2008 року у сумі 4611 грн.32 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справі у сумі 120 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Вінницької міської ради, з метою виконання ним своїх повноважень щодо захисту житлових прав неповнолітнього ОСОБА_6
На таке рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № ML –В02/057/2008, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на придбання нерухомого майна у сумі 95 172, 98 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки.
Отже, позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі та надав позичальнику кредит, що підтверджується кредитною заявкою від 10 червня 2008 року.
Відповідач, у свою чергу, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені у вказаному кредитному договорі.
Однак в порушення умов вказаного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, порушує порядок та строки сплати відсотків.
Відповідно до п.1.9 кредитного договору у зв’язку з порушенням умов кредитного договору позивач вимагав від відповідача повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також, сплати пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов’язань, надіславши йому досудову вимогу. Однак відповідач дану вимогу не виконав.
Згідно п.4.1.1. ст.4 ч.2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Тому, станом на 4 березня 2010 року заборгованість ОСОБА_5 по кредитному договору № ML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року перед позивачем становить 109 254,20 доларів США, яка відповідно до офіційного курсу НБУ, еквівалентно 872 285 грн.53 коп. та штрафні санкції у сумі 40600 грн.90 коп.
В забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором № ML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № PML –В02/057/2008 від 10 червня 2008 року.
Згідно умов вказаного договору ОСОБА_5 передав у іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме, житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул.. Островського, 70/102, що належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2008 року, що також підтверджується посвідченням виданим Вінницьким обласним бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1412/4852.
Крім того, 10 червня 2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ «ОТП Банк» був укладений договір про кредитування поточного рахунку (овердрафту) № ML–В02/057/2008/1 від 10 червня 2008 року, згідно умов якого позивач надав відповідачу Овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку у розмірі ліміту Овердрафта, який становить 3000 грн. зі сплатою 26% річних.
Станом на 4 березня 2010 року заборгованість ОСОБА_5 по договору кредитування поточного рахунку (овердрафту) № ML –В02/057/2008/1 від 10 червня 2008 року перед позивачем становить 4611 грн.32 коп.
Також судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб від 9 вересня 2009 року а/з 2177, відповідач ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу узяв прізвище дружини ОСОБА_5, що підтверджується паспортом громадянина України серія АВ867645, виданого Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 17 вересня 2009 року на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції задовольнив позов.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_5 на те, що на день укладання договору іпотеки від 10 червня 2008 року у спірній квартирі проживали відповідач та його дружина ОСОБА_9 є безпідставним, оскільки на день укладання цього договору відповідач та ОСОБА_9 не перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 9 вересня 2009 року (а.с. 64).
Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України “Про іпотеку”.
Звернення стягнення на передані в іпотеку будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, які проживають у цьому будинку чи житловому приміщенні на підставі ст.109 ЖК України.
Предметом договору іпотеки, укладеного сторонами у справі є квартира за адресою: м. Вінниця, вул.. Островського, 70/102.
Спірна квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2008 року (а.с.21-22), тобто є його особистою власністю.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).
Колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_5 має малолітню дитину – сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований у вказаній квартирі після укладення договору іпотеки (а.с.63).
Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_5 на те, що суд вирішив питання щодо реалізації предмета іпотеки шляхом продажу спірної квартири ПАТ «ОТП Банк» тим самим грубо порушив законні права та інтереси малолітньої дитини, є необґрунтованими, оскільки на час ухвалення рішення єдиним власником квартири був відповідач. Оскільки банк не заявляв вимог про виселення відповідача та членів його сім’ї з квартири по вул.. Островського, 70/102, тому будь-які права малолітнього сина відповідача не порушені.
Також колегія суддів не вбачає порушень процесуального закону, зокрема, у суду першої інстанції не було підстав для обов’язкового притягнення до участі у справі органу опіки і піклування, оскільки судом не вирішувалось питання про житлові права малолітньої дитини.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законним, справедливим та обгрунтованним, тому підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних цивільних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :(підпис)
Судді : (підписи)
З оригіналом вірно :