Справа № 22ц – 104/2010 Головуючий в 1 інстанції :
Таранцов С.П.
Категорія 20 Доповідач : Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2010року березня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого : Стародубця М.П.
суддів : Фурман Т.Г., Закарян К.Г.
при секретарі : Біднині О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми авансу, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 , 3-я особа ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а :
В травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, зазначаючи, що в травні 2008 року між ним та відповідачами, як власниками житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_1, була досягнута усна домовленість про укладення договору купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна, вартість якого була ними визначена: будинку у сумі – 125 000 доларів США, магазину у сумі – 55000 доларів США. З метою забезпечення виконання в майбутньому умов цього договору він передав відповідачам 231600 грн. і 10000 доларів США, про що були написані розписки.
Договір завдатку не укладався. Строк виплати остаточної суми грошей за вищевказані будівлі документально не був визначений.
Дізнавшись про те, що на момент укладення з відповідачами зазначеної вище угоди, останні не сповістили його про знаходження майна у третьої особи ( кредитора) у якості застави , чим ввели в оману , позивач просив стягнути з відповідачів 860259,40 грн. майнової шкоди.
В червні 2009 року ОСОБА_2 подав до суду уточнену позовну заяву в якій просив стягнути ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь суму сплаченого ним авансового платежу за спірне нерухоме майно - 422429 грн.70 коп.
В липні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа на стороні позивача ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного з відповідачем 12.05.2008 року та відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок порушення ОСОБА_2 узятих на себе грошових зобов’язань стосовно оплати за нерухоме майно, порушення строків і порядку розрахунку в сумі 226245,75 грн. та компенсацію моральної шкоди в сумі 15000 грн.
Ухвалою суду від 01 вересня 2009 року суд вжив заходи забезпечення зустрічного позову ( а.с. 127).
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 165000 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені частково.
Розірваний договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, укладений 12 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - 264370,8 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 1649 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове , яким його вимоги задовольнити в повному об’ємі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду , в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з того, що ОСОБА_2 в односторонньому порядку порушив зобов’язання, а відтак сплачена ним сума 73500 грн. в якості завдатку, що підтверджується розпискою, має бути залишена у ОСОБА_3, ОСОБА_4 Укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 12.05.2008 року підлягає розірванню, а у зв’язку з порушенням ОСОБА_2 строків виплати грошових сум і в меншому ніж обумовлено договором розмірі, з останнього на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають до стягнення збитки і упущена вигода та моральна шкода.
Проте погодитися з такими висновками не можна, оскільки суд зробив їх, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1.
В травні 2008 року сторони домовилися про купівлю-продаж спірного будинку і магазину, за ціною : будинку у сумі – 125 000 доларів США, магазину у сумі – 55000 доларів США.
З метою забезпечення виконання в майбутньому умов цього договору ОСОБА_2 передав продавцям 231600 грн. і 10000 доларів США, про що були видані розписки.
Договір купівлі-продажу спірного майна та договір задатку сторони у встановленому законом порядку не укладали.
Строк виплати остаточної суми грошових коштів за спірне нерухоме майно документально не підтверджений.
Зазначені факти і розмір сплачених покупцем грошових коштів сторони визнають та не оспорюють.
Відповідно до ч.1, 2 ст.. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов’язання.
Отже, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання може мати місце лише у випадку наявності зобов’язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови.
Наявні в матеріалах справи розписки ОСОБА_3, ОСОБА_4 про отримання ними грошових коштів не можна вважати договором задатку.
Правила ст.. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, а також про відшкодування збитків застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь зі сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки договору купівлі-продажу будинку і магазину, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошові суми є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі , в якому вони передавалися.
Отже з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягає до стягнення сума сплачена останнім в якості авансу - 231600 грн. та 10000 доларів США .
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт та його представник просили стягнути 282 100 грн. ( 231600 грн. +10000 дол. США, що еквівалентно 50500 грн. ( 10000 доларів США х 5,05 грн. за 1 долар США по курсу НБУ на час укладення угоди і який був погоджений між сторонами ).
Оскільки судовим рішення стягнуто з відповідачів 165000 грн., то рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом збільшення стягнутої суми з 165000 грн. до 282 100 грн.
Оскільки відповідно до ст.. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і відповідно до ст.. 651 ЦК України такий договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, та зважаючи на те, що між сторонами договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку не укладався, колегія суддів вважає, що заявлені позивачами за зустрічним позовом вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу від 12 травня 2008 року є безпідставними.
Крім того, зі змісту заявленого зустрічного позову вбачається, що способом захисту порушеного права позивачі обрали відшкодування їм збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди пов’язаної з несвоєчасними виплатами ОСОБА_2 і в меншому, ніж обумовлено сторонами договору розмірі грошових сум.
Оскільки відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та зважаючи на те, що позивачі у встановленому законом порядку не довели наявність заподіяння їм діями відповідача збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, колегія суддів вважає, що вимоги позивачів в цій частині є також необґрунтованими.
За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні зустрічного позову.
Ухвала Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 вересня 2009 року про забезпечення зустрічного позову підлягає скасуванню відповідно до п. 6 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції мав судові витрати на сплату судового збору в сумі 901 грн. ( 51 грн. + 850 грн.) і оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн. ( 120 грн.+ 120 грн.), всього 1141 грн., які позивач просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, зазначені вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, при подачі позову до суду ОСОБА_2 не доплатив судовий збір в сумі 1649 грн. , відповідно до вимог 88 ЦПК України ця сума підлягає стягненню у дохід держави з відповідачів. Оскільки ОСОБА_4 звільнений від сплати державного мита відповідно до вимог ст.. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, з ОСОБА_3 стягується Ѕ частина від цієї суми у розмірі 824,5 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 вересня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 165000 грн. змінити, збільшивши цю суму до 282100 грн.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 вересня 2009 року в частині задоволення зустрічного позову та стягнення з ОСОБА_2 судових витрат скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 , 3-я особа ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 570,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 570,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір в сумі 824,5 грн.
Ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 вересня 2009 року про забезпечення позову скасувати.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: