Справа № 2-105/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010року Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Пітеляк С.С.,
адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги та пояснила, що з 1998р. по 2007р. вона працювала у відповідача та виконувала роботи по виготовленню ялинкових прикрас. 09.06.2006р. в той час коли вона знаходилась на роботі в господарстві ОСОБА_5 стався вибух і пожежа від яких вона отримала численні термічні опіки, внаслідок чого більше місяця знаходилась на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні із спотвореним внаслідок опіків обличчям. Вважає, що відповідач спричинив їй моральну шкоду, оскільки вона зазнала і продовжує зазнавати нестерпного фізичного болю в місцях опіків, порушені її звичні відносини з оточуючими, оскільки їй соромно появлятися на людях та спосіб життя. А тому, моральну шкоду оцінює на суму 250тис.грн. Що стосується матеріальної шкоди, то в цій частині позов просить залишити без розгляду.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що він займався підприємницькою діяльністю та ОСОБА_4 допомагала йому виготовляти ялинкові прикраси. Після того як стався нещасний випадок він повністю відшкодував позивачці спричинену шкоду, а саме в 2006р. він сплатив останній 4500дол.США. Вважає, що шкода позивачці ним відшкодована в повному обсязі, а тому просить в позові відмовити, оскільки вимоги позивачки являються безпідставними.
Суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка працювала в ОСОБА_5 по виготовленню ялинковиих прикрас. А 09.06.2006р. в приміщенні де виготовлялись ялинкові прикраси стався вибух та пожежа під час якої позвичка отримала опіки та тілесні ушкодження.
Згідно матеріалів справи вбачається, що по даному факту порушено кримінальну справу і відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 270 ч. 2 КК України. Однак, постановою Косівського районного суду від 20.10.2009р. за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якою заподіяно шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст.270ч.2 КК України на підставі ст.1п.б ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007р.
В судовому засіданні доведено, що ОСОБА_4 отримала моральні страждання в зв’язку з ушкодженням здоров’я, оскільки тривалий час знаходилася на лікуванні, терпіла фізичний біль та переживала про свій стан здоров’я, що стверджується довідками, виданими обласною клінічною лікарнею від 18.01.2010р. №34, згідно яких ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні у опіковому відділенні з 09.06.2006р. по 10.07.2006р.; з 23.04.2007р. по 17.05.2007р. та з 16.12.2008р. по 07.01.2009р. На даний час, згідно оглянутої амбулаторної картки, позивачка дальше продовжує лікуватись і не має можливості влаштуватись на роботу.
Висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 12.10.2010р. свідчить про те, що в ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження: термічні опіки голови, обох верхніх кінцівок, в ділянці задньої поверхні грудної клітки ІІІ А-Б ступеня, загальною площею біля 25% поверхні тіла, які ускладнилися опіковою хворобою в стадії септикотоксемії, двобічною плевропневмонією, а в подальшому колоїдними стягуючими рубцями обличчя, обох верхніх кінцівок, ділянки задньої поверхні грудної клітки.
А довідкою МСЕК стверджується, що позивачка внаслідок отриманих тілесних ушкоджень являється інвалідом ІІІ групи.
Крім цього, з вини відповідача у позивачки порушені нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя та порушені стосунки з оточуючими людьми, оскільки отримані численні опіки на її обличчі не дають їй можливості відкрито спілкуватися та працювати з людьми.
Також позивачка неодноразово зверталася до різних інстанцій щодо захитсу її порушених прав, що також негативно вплинуло на її стан здоров’я.
Відповідно до ст.23 ЦК України зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає, що саме 25тис.грн. в якості відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 являються достатніми для відшкодування такої шкоди.
Що стосується позовної вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, то її слід залишити без розгляду, згідно поданої заяви позивачки.
На підставі наведеного ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, Постанова Пленуму ВС України №4 від 31.03.95р. із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму ВС України №5 від 25.05.2001р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 25тис.грн. моральної шкоди.
В частині стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: