Справа № 22ц-11548 Головуючий в І інстанції
Стамбула М.І.
Категорія 27 Доповідач Вадзінський П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
Головуючого: Капітан І.А.,
суддів: Вадзінського П.О..,
Колісниченко А.Г.,
при секретарі: Ільченко К.П.,
з участю адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „ЕРСТЕ БАНК” на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ЕРСТЕ БАНК” (далі ПАТ „Ерсте банк”) до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ „Ерсте банк” і ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні про визнання іпотечного договору недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2010 року ПАТ „Ерсте банк” звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 травня 2008 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/5150/9/16249, згідно якого ОСОБА_4 отримала у них кредит у розмірі 80 тисяч доларів США з кінцевим строком погашення кредиту до 28.05.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0 відсотків річних. Також 29 травня 2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/5150/9/16250, згідно якого ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 40 тисяч доларів США з кінцевим строком погашення кредиту до 28.05.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 відсотків річних. З метою забезпечення належного виконання позичальниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказаних кредитних договорів, 29 травня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 014/5150/9/16249/1 за умовами якого ОСОБА_4 передала в іпотеку банку нерухоме майно – домоволодіння АДРЕСА_1. У зв’язку з тим, що відповідачами не виконуються зобов’язання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, позивач просив суд надати банку право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, загальна сума яких складає 1 мільйон 11 тисяч 997 гривень 42 копійки.
ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ „Ерсте банк” і ОСОБА_6 про визнання іпотечного договору недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що договір іпотеки № 014/5150/9/16249/1 від 29.05.2008 року був укладений між нею та банком з грубим порушенням діючого законодавства, а саме – спірний договір поруки був укладений без отримання дозволу органом опіки та піклування на здійснення такого право чину, оскільки в будинку який передано в іпотеку банку зареєстрований і постійно проживає її неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила визнати спірний іпотечний договір недійсним, скасувати та скасувати його реєстрацію в Єдиному реєстрі.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року в задоволенні заявлених позовних вимог ПАТ „Ерсте банк” відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4, задоволений у повному обсязі. Договір іпотеки № 014/5150/9/16249/1 від 29.05.2008 року укладений між ОСОБА_4 та банком, визнано недійсним. Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зобов’язана скасувати реєстрацію іпотечного майна у Єдиному реєстрі. законодавства, а саме – спірний договір поруки був укладений без отримання дозволу органом опіки та піклування на здійснення такого право чину, оскільки в будинку який передано в іпотеку банку зареєстрований і постійно проживає її неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила визнати спірний іпотечний договір недійсним, скасувати та скасувати його реєстрацію в Єдиному реєстрі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ПАТ „Ерсте банк” подало апеляційну скаргу посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права і процесуального законодавства. Просило постановлене рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги ПАТ „Ерсте банк” задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_4, залишити без задоволення.
Заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні право чинів щодо нерухомого майна.
Відповідно ч.6 ст.203 ЦК України право чин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Задовольняючи вимоги позивача за зустрічним позовом і відмовляючи в задоволенні первісного позову суд виходив з того, що домоволодінням, яке за договором іпотеки передано банку в забезпечення належного виконання позичальниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказаних кредитних договорів, має право користуватися неповнолітній син ОСОБА_4, який зареєстрований і постійно проживає в цьому будинку. Тому для укладання такого право чину необхідний дозвіл органу опіки та піклування, а відсутність такого дозволу є порушенням закону і підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Оскільки одним з право чинів, які не можуть вчиняти батьки або особи, які їх замінюють, без дозволу опіки та піклування, відповідно до ст.177 Сімейного кодексу України, є відмова від майнових прав дитини, до яких зокрема відноситься, зокрема і право користування жилим, обов’язково вимагається згода органів опіки та піклування.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що суд правильно та повно встановивши фактичні обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог за зустрічним позовом і відмови в задоволенні первісного позову.
Таким чином, зазначені доводи апелянтом, колегія суддів, до уваги не приймає і вважає, що висновки суду повною мірою ґрунтуються на досліджених доказах та відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судом першої інстанції допущено не було.
За таких обставин підстав для скасування ухваленого рішення суду, колегія суддів, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ЕРСТЕ БАНК” , відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року , залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: