ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14.09.06р.

Справа № АВ30/6333-06

Суддя  Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали

за позовом  державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ 

до  відділу державної виконавчої служби Томаківського району Дніпропетровської області, смт. Томаківка Дніпропетровської області 

про скасування постанови від 21.08.2006 року та звільнення з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Державна акціонерна компанія  "Хліб України", м. Київ звернулася з адміністративним позовом до господарського суду, яким просить скасувати постанову про накладення арешту на майно  та оголошення заборони на його відчуження, винесену  відділом державної виконавчої служби Томаківського  району Дніпропетровської області від 21.08.2006 року; звільнити з-під арешту майно, яке обліковується на балансі  ДП ДАК "Хліб України" "Мирівський елеватор" та належить на праві власності державній акціонерній компанії "Хліб України".

Позовні вимоги мотивовані  неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Томаківського району Дніпропетровської області по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2006 року по справі №36/101.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники    виконавчого   провадження   (крім   державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають  право  звернутися  до  адміністративного  суду  із позовною заявою,  якщо  вважають,  що  рішенням,  дією  або   бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права,  свободи чи  інтереси,  а  також  якщо законом  не  встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1  ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на  дії  чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень,  ухвал, постанов господарських судів можуть  бути подані стягувачем,  боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення  оскаржуваної  дії,  або  з  дня,  коли зазначеним особам стало про неї відомо,  або з дня,  коли дія мала бути вчинена.

Скарги на   дії   органів   Державної    виконавчої    служби розглядаються   господарським   судом (ч.2 ст. 121-2  Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки для розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби вчинені при примусовому виконанні рішень (постанов) господарського суду Господарським процесуальним кодексом установлено інший порядок судового оскарження, ніж передбачений ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто такі скарги розглядаються в порядку господарського судочинства, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі п.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, зверніть увагу на те, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 59 і 86 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови коли сторонами в судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України (п.1 Листа від 11.12.2000 року №01-8/739 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України "Про державну службу" та "Про виконавче провадження").

Відповідно до п.16  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року  №14 вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються  шляхом пред'явлення ними відповідно  до правил підвідомчості (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт про визнання права власності  на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідачами у справах за цим позовом є стягувач і боржник. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором  про право на це майно, а стосується вимог виконавчого провадження з боку органів Державної виконавчої служби, то їх слід  розглядати за правилами  ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ч.ч. 2-5 ст. 109, ст.165, п. 6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Додаток: на 50 аркушах, в т.ч. квитанція №ПН3 від 01.09.2006 року.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ч.ч. 4-6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України; набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Н.М. Євстигнеєва