ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2007 Справа № 13/294
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 06.11.2007 року:
від позивача: Бєлєнька Л. А., юрисконсульт, довіреність № 24/07-35 від 05.06.2007 року;
від відповідача: Морозов Є. О. представник, довіреність № 20/09-40 від 20.09.2007 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробничої об’єднаної компанії "Експлерент", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2005 року у справі № 13/294
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробнича об’єднана компанія "Експлерент", від імені якого діє Олександрійська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлерент", м. Олександрія
про відшкодування заборгованості по виплаті пенсій за віком в розмірі 437 286,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія звернулось в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробнича об’єднана компанія "Експлерент", від імені якого діє Олександрійська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлерент" про стягнення заборгованості в розмірі 437 286,27 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2005 року у справі № 13/294 (суддя Скиба Г. М.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 414 880 грн. 13 коп. недоїмки по виплаті пільгових пенсій; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 4 148 грн. 80 коп. державного мита, на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118, грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю індустріально - виробничої об’єднаної компанії "Експлерент", м. Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2005 року скасувати повністю. Скаржник, посилаючись на лист Пенсійного фонду України № 8904/04 від 23.09.2004 року, вважає, що при стягненні боргу з відшкодування заборгованості з пільгових пенсій не можуть бути застосовані норми статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», оскільки відповідно до зазначеного вище листа плата, яка покриває витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 не є страховими внесками в розумінні Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», тобто в даному випадку має бути застосована «Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року. Скаржник, посилаючись на пункт 6.9 глави 6 Інструкції, зазначає, що оскільки відповідно до норм статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року Управління Пенсійного фонду України не є податковим органом, то в даному випадку мають бути застосовані норми вказаного Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2005 року залишити без змін. Позивач зазначає, що Олександрійська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлерент" зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду України, тобто є страхувальником. Відповідно до Положення філія самостійно здійснює виплату заробітної плати та проводить всі відрахування до фондів, а утримання податків здійснюється за місцем знаходження філії. Позивач вважає, що із набуттям чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці (пункт 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), тобто саме підприємство на якому працювала особа в шкідливих і тяжких умовах, повинно відшкодовувати такі витрати Пенсійному фонду України. Посилаючись на пункти 6.1, 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»позивач зазначає, що нормами пенсійного законодавства України чітко визначено обов’язок підприємств, установ, організацій (страхувальників) по відшкодуванню Пенсійному фонду України щомісячних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах тим особам, які безпосередньо працювали або працюють у вказаних страхувальників. Посилання апелянта на лист Пенсійного фонду України від 23.09.2004 року № 8904/04, на думку позивача, є некоректним, оскільки у вказаному документі розкривається питання щодо правомірності надсилання підприємству вимоги про сплату боргу з відшкодування заборгованості з пільгових пенсій, а не застосування норм статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2005 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд призначено у судовому засіданні на 22.12.2005 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2005 року провадження у справі було зупинено, а ухвалою від 15.10.2007 року поновлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Олександрійська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлерент" зареєстрована в Управлінні пенсійного фонду як платник обов’язкових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідач є страхувальником.
Згідно з Положенням про Олександрійську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлерент" філія здійснює самостійно виплату заробітної плати всім працівникам Філії (пункт 8.5). Розрахунки з Пенсійним фондом України проводяться через банківські рахунки Філії в місцеві відділення Фонду по місцю реєстрації філії (пункт 8.8).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Пунктом 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
В силу частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На підставі п. „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, працівникам відповідача сплачувались пенсії за віком на пільгових умовах.
Як визначено в п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (надалі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.п. 6.4. п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно п.п. 6.8. п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивачем були направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з поданим відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2005 року сума відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»складає 414 880,13 грн., які відповідачем сплачені не були.
Статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено право органів Пенсійного фонду на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки. За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню.
Скаржником невірно витлумачений зміст п.п. 6.9 п. 6 вищезазначеної Інструкції.
Вказаною нормою встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Із змісту вказаної норми вбачається, що лише нарахування пені та штрафних санкцій здійснюється відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181-ІІІ від 21.12.2000року).
Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом №1058-ІV і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004р. (статті 1,5 Закону №1058-ІV).
Враховуючи вищезазначене, як позивач так і місцевий господарський суд керувалися вищевикладеними правовими нормами, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Посилання скаржника на те, що господарським судом Дніпропетровської області порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробнича об’єднана компанія "Експлерент" не може бути прийнято до уваги, оскільки порушення справи про банкрутство не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищенаведеного та керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2005 року у справі № 13/294 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв