Справа №22ц-951/2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Гуцалюк О.В.
Категорія: 51 Доповідач – Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2010 року травня “11” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Стародубця М.П.
Суддів: Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі – Остренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 12 лютого 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_2
до
відкритого акціонерного товариства
«Херсонський суднобудівний завод»
про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» про зміну формулювання причин звільнення, виплати вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку.
Позивач зазначав, що 25 лютого 2003 року він був прийнятий відповідачем на роботу на посаду електрозварювальника.
Станом на 17 червня 2009 року відповідач не виплатив заробітну плату за квітень і травень 2009 року, а також починаючи з січня 2009 року не видавав спец. молоко за роботу в шкідливих умовах праці, у зв’язку з чим 18 червня 2009 року він звернувся до адміністрації підприємства із заявою про розірвання трудового договору з підстав передбачених ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з недотриманням роботодавцем вимог трудового законодавства та умов колективного договору.
Відповідно до наказу ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» за №86 від 22 червня 2009 року він був звільнений за ст.. 38 КЗпП України, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис.
Посилаючись на те, що неправильне формулювання причин звільнення позбавило його права на отримання, відповідно до ст. 44 КЗпП України та п. 4.8 колективного договору 2008 – 2009р.р. вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, позивач просив суд зобов’язати відповідача внести зміни до трудової книжки, змінивши формулювання причин звільнення його з роботи із «звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням ч.3 ст.38 КЗпП», виплатити вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, стягнути на його користь середній заробіток з моменту звільнення з 22 червня 2009 року по день фактичного розрахунку.
В процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та просив суд змінити формулювання причин звільнення, як у трудовій книжці, так і в наказі про його звільнення № 86 від 22.06.2009 року, в решті частині позов підтримав з викладених в ньому обставин.
Рішенням суду від 12 лютого 2010 року постановлено позов задовольнити частково.
Вважати днем звільнення ОСОБА_2 з ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» 25 червня 2009 року.
Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» провести нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 за робочі дні у період з 17 червня 2009 року по 25 червня 2009 року – дати звільнення.
Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» внести зміни до наказу №86 від 22 червня 2009 року змінивши в частині з «уволить ОСОБА_3 по статье 38 КЗоТ Украины (собственное желание) с 17 июня 2009 года основание : заявление гр. ОСОБА_3 от 22 июня 2009 года» на «уволить ОСОБА_4 по статье 38 КЗоТ Украины (собственное желание, в связи с неисполнением администрацией предприятия коллективного договора) с 25 июня 2009 года основание : заявление гр. ОСОБА_3 от 18 июня 2009 года».
Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2 змінивши запис №17 на запис відповідний до наказу №86 від 22 червня 2009 року викладеного у новій редакції.
Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 червня 2009 року по 25 червня 2009 року.
Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку.
Стягнути з ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» на користь держави судові витрати у розмірі 88,00 гривень, які складаються із: 51,00 гривень судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за 1 місяць.
В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 доводи апелянта не визнав, рішення суду вважає правильним та законним.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги і відповідно до положень ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ВАТ «Херсонський суднобудівний завод».
На підставі наказу ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” № 86 від 22.06.2009 року трудовий договір з ОСОБА_2 був розірваний з ініціативи працівника, відповідно до поданої ним заяви з 17.06.2009 року за ст.. 38 КЗпП України ( а.с. 51).
В заяві про припинення трудового договору ОСОБА_2, як на підставу свого звільнення, послався на порушення роботодавцем умов колективного договору щодо строків виплати заробітної плати ( а.с. 7).
Відповідно до п. 6.17 Колективного договору ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” на 2008-2009 р. на заводі встановлені строки виплати заробітної плати, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів ( а.с. 37-38).
Долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” допустив заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати за квітень, травень 2009 року, що відповідач не оспорює.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що затримка виплати зарплати стала причиною його звільнення.
Остаточний розрахунок і трудову книжку позивач отримав 25.06.2009 року.
Враховуючи, що роботодавець на підставі поданої робітником заяви, погодився на розірвання трудового договору з ініціативи працівника за ст.. 38 КЗпП України, але в наказі про звільнення та в трудовій книжці позивача не вірно зазначив підстави звільнення, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано поновив порушені права позивача зобов’язавши ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» внести зміни, як до наказу про звільнення ОСОБА_2, так і до його трудової книжки щодо підстав звільнення.
Відповідно до ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, організація, установа повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки роботодавець звільнивши працівника зобов’язаний був у день звільнення виплатити йому усі належні від товариства за трудовим договором суми, та враховуючи, що відповідач не довів відсутності своєї вини у затримці розрахунку позивача в строки передбачені ст.. 116 КЗпП України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у спірних правовідносинах передбачених ст.. 117 КЗпП України підстав для стягнення з ВАТ „Херсонський суднобудівний завод„ на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду про зобов’язання ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку, яка передбачена ст.. 44 КЗпП України та п. 4.8 Колективного договору ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” на 2008-2009 р..
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про те, що днем звільнення ОСОБА_2 є день остаточного розрахунку з ним та видача йому трудової книжки, тобто 25.06.2009 року.
Оскільки із матеріалів справи, змісту заявленого позову та пояснень позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що фактично позивач припинив трудові відносини з відповідачем 22.06.2009 року, та зважаючи на те, що вчинені дії сторін свідчили про припинення трудового договору з ініціативи працівника 22.06.2009 року, колегія суддів вважає, що цей день є днем звільнення позивача, а тому рішення суду в частині дати звільнення позивача підлягає зміні з наведених вище підстав.
Крім того, колегія суддів вважає, що із резолютивної частини рішення необхідно виключити речення слідую чого змісту: „Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» провести нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 за робочі дні у період з 17 червня 2009 року по 25 червня 2009 року” так, як такі вимоги позивачем не заявлялися.
На підставі ст..38,44, 235 КЗпП України, п.п. 6.17, , 4.8 Колективного договору ВАТ „Херсонський суднобудівний завод” на 2008-2009 р., керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія судів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 лютого 2010 року частково змінити.
Вважати датою звільнення ОСОБА_2 з відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» 22.06.2009 року.
Виключити з резолютивної частини рішення речення слідую чого змісту „ Зобов’язати ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» провести нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 за робочі дні у період з 17 червня 2009 року по 25 червня 2009 року”.
Це ж рішення в частині внесення змін до наказу № 86 від 22.06.2009 року в частині дати звільнення змінити „з 25.06.2009 року” на „22.06.2009 року”, а також в частині зобов’язання ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період „ з 17.06.2009 року по 25.06.2009 року” на „з 22.06.2009 року по 25.06.2009 року”.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: