Справа 22ц-7324 Головуючий в суді інстанції
Кузьміна О.І.
Категорія 23 Доповідач Вадзінський П.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого: Капітан І.А.,
Суддів: Вадзінського П.О.,
Колісниченка А.Г.,
при секретарі Остаповець Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Техмаркет» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Техмаркет» про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 10 січня 2006 року між нею та відповідачем було укладено договір про дольову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Радянській 46 в м. Херсоні, де за текстом договору вона виступає як „пайовик”, а ПП «Техмаркет» як „забудовник”. Предметом вказаного договору була дольова участь пайовика та забудовника у будівництві двох квартир та двох комерційних торгово-офісних приміщень у житловому будинку за вищевказаною адресою, а саме: - чотирьохкімнатна квартира № 13, трьохкімнатна квартира № 17, та два комерційних торгово-офісних приміщень із яких одне на першому поверсі будинку, а друге на другому поверсі. Відповідно умов договору пайовик, в строк до 01.10.2007 року на розрахунковий рахунок забудовника сплачує 100 відсотків вартості вказаних квартир і комерційних торгово-офісних приміщень, загальна суму яких складає один мільйон триста п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім гривень, а забудовник зобов’язався закінчити будівництво об’єкта з вводом його в експлуатацію в грудні 2009 року з передачею вказаних квартир і офісних приміщень у власність позивача. У встановлений договором строк вона як пайовик виконала взяті на себе зобов’язання, однак відповідач у передбачений строк будинок в експлуатацію не здав і таким чином свої зобов’язання не виконав. Вважає, що таким чином порушені її майнові права і вона перебуває у край невигідному стані. Просила стягнути з відповідача на її користь кошти, витрачені на вказане будівництво в розмірі один мільйон триста п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім гривень та судові витрати.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2010 року заявлені позовні вимоги позивачки задоволені у повному обсязі. З ПП «Техмаркет» на користь ОСОБА_1 стягнено заборгованість за договором про дольову участь в будівництві №4 від 10.01.2006 року в сумі 1 мільйон 352 тисячі 138 гривень та судові витрати у розмірі 1820 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ПП «Техмаркет» подало апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Просило рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні заявлених позовних вимог.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка повністю виконала умови договору шляхом внесення до 01.10.2007 року на розрахунковий рахунок забудовника 100 відсотків вартості вказаних в договорі квартир і комерційних торгово-офісних приміщень, в розмірі 1 мільйон 352 тисячі 138 гривень, а відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав і у передбачені договором строки не закінчив будівництво об’єкта з вводом його в експлуатацію. Саме зазначені обставини стали підставою для стягнення з відповідача на користь позивача внесених ним на розрахунковий рахунок відповідача коштів.
Питання про розірвання договору про дольову участь в будівництві, позивачем не ставилось.
Однак колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи і вважає, що поставлене рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити у задоволенні заявлених вимог позивача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про дольову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Радянській 46 в м. Херсоні. Предметом вказаного договору була дольова участь позивача у будівництві чотирьох кімнатної квартири №13 та трьохкімнатної квартири №17, а також двох офісних приміщень у вказаному житловому будинку. Відповідно умов договору позивач, в строк до 01.10.2007 року мав сплатити на розрахунковий рахунок забудовника 100 відсотків вартості вказаних квартир і комерційних торгово-офісних приміщень, загальна суму яких складає один мільйон триста п’ятдесят дві тисячі сто тридцять вісім гривень, а забудовник зобов’язався закінчити будівництво об’єкта з вводом його в експлуатацію в грудні 2009 року з передачею вказаних квартир і офісних приміщень у власність позивача. Позивачка у встановлений договором строк виконала взяті на себе зобов’язання, однак відповідач у передбачений строк будинок в експлуатацію не здав, оскільки на будівництво вказаного об’єкта мав вплив світової фінансової кризи.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення строків введення даного об’єкта в експлуатацію понад шість місяців, забудовник виплачує пайовику пеню від суми договору за кожний день прострочи у розмірі передбаченому законом.
Відповідно ч.4 ст.653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008 року, забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об’єкта житлового будівництва переноситься більш ніж 18 місяців.
Виходячи з того, що час прострочення здачі в експлуатацію даного об’єкта житлового будівництва не перевищує 18 місяців, висновок суду про правомірність стягнення на користь позивача вартості вказаних квартир і комерційних торгово-офісних приміщень, є передчасним.
Таким чином висновок суду, що вимоги позивача були законними і обґрунтованими, є помилковим.
Враховуючи викладене, колегія суддів не може визнати оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити у задоволенні заявлених вимог позивача.
Керуючись ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Техмаркет», задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2010 року, скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1, відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту його проголошення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді: