Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 2-1193/10
6 грудня 2010 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Коротича І.А.
при секретарі Пелешок Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
з участю відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
третьої особи на стороні позивачки Молінського О.В.
розглянувши під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6 , третя особа – служба у справах дітей Кременецької райдержадміністрації до ОСОБА_3 про вселення у житлове приміщення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про вселення її та її малолітню дочку ОСОБА_6 у квартиру № 7, що в житловому будинку № 9 по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 21.01.1991 року уклала шлюб з відповідачем. 28.04.2007 року шлюбу між ними був розірваний. Після розірвання шлюбу квартира АДРЕСА_1 за укладеною між позивачкою та відповідачем перейшла у власність відповідача, однак позивачка з дочкою продовжували користуватися нею. У 2009 році відповідач зібрав частину речей позивачки та дитячих речей і виставив їх на вулицю, а на вхідних дверях установив інші замки. Таким чином, відповідач позбавив позивачку з її дочкою можливості і права користуватися житлом та вона вимушена була оселитися у своєї матері, у с.Старий Тараж Кременецького району, оскільки мати хворіє і потребує сторонньої допомоги, а дочка ОСОБА_6, яка є школяркою Почаївської середньої школи, тимчасово проживає у своєї тітки по АДРЕСА_2. Позивачка та її дочка неодноразово просили відповідача надати їй ключі від вхідних дверей квартири для того, щоб надати дочці можливість проживати у ній, оскільки перебування в чужих квартирах травмує ОСОБА_6, однак відповідач заперечував, що це його власність та вони до квартири не мають ніякого права.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що дитина позивачки та відповідача ОСОБА_6 та позивачка не мають можливості проживати по місцю їхньої реєстрації в АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, оскільки відповідач чинить їм в цьому перешкоди. Потрапити в неї вони не можуть, оскільки відповідач поміняв замки у вхідних дверях у квартирі, а їм ключів не надав. В даній квартирі вона проживала з 1998 року по 2008 рік. Після смерті дочки ОСОБА_8 у 2007 році позивачка проживала в цій квартирі декілька місяців. Потім позивачка переїхала жити до матері у село, оскільки вона в неї тяжко хворіє. Дочка проживає у м.Почаєві у сестри, оскільки ходить у школу в м.Почаїв. Просять позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та пояснили, що квартиру відповідач купив в той час, коли шлюб між ним та позивачкою був розірваний. Однак, він не заперечує проти того, щоб його дочка в майбутньому проживала в цій квартирі. Позивачка та дочка ОСОБА_6 прописані в квартирі. Відповідач поставив нові замки на вхідних дверях, оскільки позивачка забрала телевізор та інші речі з квартири. Нових ключів від замків позивачка та дочка не мають. Він боїться, щоб позивачка не винесла інших речей з квартири. Позивачка має де проживати, оскільки має власний будинок в АДРЕСА_3
Третя особа на стороні відповідача – представник служби у справах дітей позов не визнав та суду пояснив, що дочка ОСОБА_6 проживала по АДРЕСА_2 у сестри позивачки. Там умови не задовільні для дитини, оскільки в будинку проживає багато членів сім’ї. Вважає, що дитина має проживати у квартирі, де зареєстрована.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Кременецького районного суду 02.10.2006 року.
Позивачка та її дочка ОСОБА_6 зареєстровані у АДРЕСА_1
Рішенням Кременецького райсуду від 17.05.2010 року ОСОБА_3 було відмовлено в позові до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не проживає в даній квартирі, оскільки ОСОБА_3 чинилися їй перешкоди в користуванні квартирою. В них не було ключів від квартири, ОСОБА_3 часто їздив на роботу в м.Київ, що утруднювало доступ до даної квартири.
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Почаївської міської ради 17.05.2010 року на ім’я ОСОБА_1 підтверджується, що позивачці на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_3.
Згідно показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, позивачка в даній квартирі не проживає з початку 2008 року, вони її в дворі будинку не бачили.
Згідно показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, позивачка проживає на хуторі Вільшанки, у своєї матері. Після розлучення позивачка та відповідачка проживали в даній квартирі деякій час, а потім позивачка перебралася в село до матері.
Позивачка ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_6, як член сім’ї власника ОСОБА_3, мають право на користування жилим приміщенням нарівні з власником квартири.
А відповідно до ч.2 ст.156 ЖК України за згодою власника будинку член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Реєстрація позивачки ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 підтверджує наявність згоди власника ОСОБА_3 на їх вселення.
Не надання відповідачем та відсутність у позивачки ключів від вищевказаної квартири
перешкоджає їй у доступі до даного житла.
Розірвання шлюбу не позбавляє права позивачки користування квартирою де вона та її дочка є зареєстрованими.
За вказаних обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки діями відповідача – ненадання ключів від квартири - позивачка та її дочка позбавлені можливості проживати за місцем їх реєстрації у АДРЕСА_1. У зв’язку з чим, суд вважає за необхідним вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у вищевказане житлове приміщення.
На підставі наведеного та керуючись ст.405 ЦК України, ст.ст.64, 156 ЖК України, ст.ст.10, 58, 60, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у квартиру №7 житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 гривень 50 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :