Справа № 22ц-  690/   2010 р.                          Головуючий в І інстанції  

                                        Званчук В.М.                              

Категорія    25                                                    Доповідач:  Фурман Т.Г.  

    Ухвала

іменем України

 2010  року   квітня  місяця    13 дня колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в складі:  

                головуючого:      Стародубця М.П.

                суддів:                Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.

                         при секретарі:    Остренко О.О.            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу  за апеляційною скаргою акціонерного товариства „ Українська пожежно-страхова компанія”   на рішення   Суворовського   районного  суду м. Херсона    від    16 червня 2009   р. в справі  

за позовом  

ОСОБА_1  

до

акціонерного товариства „ Українська пожежно-страхова компанія”, 3-я особа Херсонська філія акціонерного банку „ Укркоопспілка”    

про   стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а :

 В  серпні 2007 року  ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до акціонерного товариства „ Українська пожежно-страхова компанія”      про   стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначала,   що  26.10.2006 року уклала з відповідачем договір страхування  наземних транспортних засобів ( далі – Договір ) - автомобілю ?   Daewoo Lanos ” .  Строк дії договору до 26.10.2007 року.

 21 листопада 2006 року сталося викрадення автомобіля, у зв’язку з чим порушено кримінальну справу.

 У зв’язку з настанням страхового випадку  вона звернулася до  страхової компанії   з заявою про   виплату  страхової суми, у виплаті якої  їй було відмовлено з  посиланням   на   п. 7.4 Договору.  

Позивачка  просила визнати  недійсним  пункт  7.4 Договору, як такий, що є незрозумілим та порушує її право на отримання повної та достовірної інформації про надані послуги страхування, є неконкретизований  та дає підстави  страховику для його широкого тлумачення та стягнути  із страхової компанії страхове відшкодування у розмірі 45285,3 грн, компенсацію за моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та відшкодувати понесені судові витрати.  

Рішенням Суворовського районного суду  м. Херсона від  22 січня 2008 року ухвалено  визнати недійсним п. 7.4 Договору страхування наземних транспортних засобів від 26 жовтня  2006 року  між АТ                         „ Українська пожежно-страхова компанія” та ОСОБА_1

Стягнути з   акціонерного товариства „ Українська пожежно-страхова компанія” на користь ОСОБА_1  відшкодування в сумі 45285,3 грн., 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди,  2000 грн.    витрати на  юридичну допомогу, всього 50285,3 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2008 року  рішення   Суворовського районного суду  м. Херсона від  22 січня 2008 року  в частині стягнення моральної шкоди скасовано і ухвалено  нове, яким у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_1. відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 06.08.2008 року рішення Суворовського районного суду  м. Херсона від  22 січня 2008 року та рішення  апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2008 року  в частині задоволення позову скасовані, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення залишено без змін.  

  Рішенням  Суворовського районного суду  м. Херсона  від    16 червня 2009 року ухвалено:  стягнути з акціонерного товариства                          „ Українська пожежно-страхова компанія” на користь ОСОБА_1  відшкодування в сумі 45285,3 грн. та витрати на  юридичну допомогу  2000 грн.    

  В апеляційній скарзі акціонерне товариство „ Українська пожежно-страхова компанія”     просить рішення суду  скасувати, та ухвалити нове,       зазначаючи,  що суд допустив порушення норм процесуального  і матеріального права при  вирішенні даної справи.  

 Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

 Заслухавши доповідача, перевіривши  законність та обгрунтованість  рішення суду в межах визначених  ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна  скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що самим фактом викрадення автомашини настав страховий випадок за яким відповідач зобов’язаний виплатити позивачці страхове відшкодування у відповідності до умов укладеного договору.  Факт надання, чи не надання страховику правовстановлюючих документів на машину не є підставою для відмови у виплаті  страхового відшкодування.

Проте таких висновків суд  дійшов допустивши порушення норм матеріального і процесуального  законодавства, що є  підставою для скасування судового рішення і  направлення  справи на новий розгляд до суд першої інстанції    з наступних підстав.  

Судом встановлено  та  підтверджено матеріалами справи, що     26.10.2006  року    між  ОСОБА_1 та акціонерним товариством                   „ Українська пожежно-страхова компанія” був укладений договір  страхування наземних транспортних засобів ( автокаско),    за умовами якого  автомобіль „ Daewoo Lanos ” був застрахований  до 26.10.2007 року , в тому числі і на випадок його  викрадення.  

Пунктом 7.4  укладеного Договору було передбачено, що   страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку викрадення транспортного засобу, якщо в ньому знаходилися документи на цей транспортний засіб ( свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) та/або ключі до системи запалення.  

21.11.2006 року застраховане майно було викрадено невстановленими особами, за даним фактом порушена кримінальна справа. В момент викрадення транспортного засобу, в салоні автомобіля,   знаходилося   свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

Страхувальник звернулася до страхової компанії з письмовою заявою про страхове відшкодування в зв’язку з настанням страхового випадку, однак у виплаті їй було відмовлено з посиланням на п. 7.4  укладеного Договору.  

Зі змісту  позовної заяви  вбачається, що  однією з вимог позивачки було визнання недійсним п. 7.4 Договору.  

Оскільки  судом   не розглянуті    по суті   позовні вимоги  в частині   визнання  недійсним п. 7.4 Договору страхування та зважаючи на те, що   зазначені недоліки не були і не могли бути  усунені  ухваленням додаткового рішення судом  першої інстанції , колегія суддів  вважає, що зазначені вище  порушення норм процесуального законодавства  є безумовною підставою для  скасування  рішення суду  з направленням справи на новий судовий розгляд відповідно до п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Крім того,  суд розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про день і місце судового засідання , що також   відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для  скасування  рішення суду  з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді  суду слід врахувати наведене, сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, більш ретельно перевірити доводи   апелянта, вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного, об’єктивного з’ясування обставин справи,  прав і обов’язків  сторін,   і залежно від встановленого  відповідно до  діючого законодавства вирішити спір .  

Керуючись ст.ст. 303,307, п . 3, 5 ч.1  ст. 311 ЦПК України, колегія суддів,     

  ухвалила  :  

Апеляційну скаргу   акціонерного товариства „ Українська пожежно-страхова компанія”   задовольнити     частково.      

Рішення  Суворовського районного суду м. Херсона     від         16 червня 2009  року скасувати , справу направити  на новий судовий розгляд до суду  першої інстанції.    

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили  з моменту  її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .  

       Головуючий:

      Судді: